Борислав сміється (Франко)
Стислий переказ
Галичина, 1880-ті роки. У Дрогобичі багатий єврейський підприємець Леон Гаммершляг розпочав будівництво нового будинку. Під час закладин фундаменту травмувався робітник Бенедьо Синиця. Леон запропонував йому роботу в Бориславі на будівництві парового млина, який насправді мав стати фабрикою церезину.
Леон планував виробляти церезин за технологією, вкраденою у бельгійського хіміка Ван-Гехта. Тим часом інший підприємець, Герман Гольдкремер, уклав контракт з Ван-Гехтом на законне виробництво церезину. Син Германа, Готліб, втік з дому і закохався у дочку Леона, Фанні.
У Бориславі Бенедьо познайомився з місцевими робітниками та приєднався до таємного побратимства, яке спочатку планувало помсту євреям-експлуататорам. Бенедьо запропонував змінити мету побратимства на організацію робітничого руху для боротьби за кращі умови праці. Він організував збір коштів до робітничої каси та загальні збори робітників.
Робітники оголосили страйк, вимагаючи підвищення платні та внесків власників до робітничої каси. Герман погодився на переговори і зумів переконати інших власників прийняти умови робітників. Однак вночі Мортко, наставник Германа, викрав робітничу касу. Наступного дня євреї-власники насміхалися з робітників:
"А щоб ви знали, дурні гої, як з нами воювати! А де ваша каса, га? Ви гадали, що ми ні з сього ті з того будемо вам касу складати? Постійте троха, випчихайтеся! Борислав — то ми! І ми тепер сміємося з вас!"
Після поразки страйку брати Басараби вирішили повернутися до ідеї помсти і запланували підпал Борислава. Бенедьо відмовився брати участь у цьому. Тим часом Ван-Гехт приїхав до Галичини і виявив, що Леон вкрав його технологію. Готліб, дізнавшись, що Леон не дасть згоди на його шлюб з Фанні, вирішив підпалити фабрику Леона. Роман завершується сценою, коли Герман отримує гроші за велику партію воску від "Спілки визискування".
Детальний переказ за розділами
Назви розділів - редакційні.
Розділ 1. Закладини будинку Леона та нещасний випадок із робітником
У Дрогобичі розпочалося будівництво нового будинку, організоване Леоном Гаммершлягом. Будівничий дав наказ робітникам починати роботу, і Бенедьо Синиця вдарив у дошку, сигналізуючи про початок. Робітники різних професій зібралися на будівельному майданчику.
На місце будівництва прибув Леон Гаммершляг з гостями та дамами, серед яких виділялася його дочка Фанні своєю молодістю та красою. Під час спуску великого каменя на місце фундаменту стався нещасний випадок: Бенедьо не встиг відскочити і був поранений підоймою. Його віднесли додому, а церемонія закладин продовжилася.
Розділ 2. Сімейна драма Германа та зникнення Готліба
Леон і Герман Гольдкремер йшли Бориславським трактом, обговорюючи можливість шлюбу між дітьми – Фанні та Готлібом. Герман скаржився на проблеми з сином, який не виправдовував його сподівань, але під впливом Леона почав вірити в краще майбутнє.
Прийшовши до будинку Германа, вони почули хлипання з кімнати його дружини Рифки. Герман пішов до неї, а Леон залишився чекати. Незабаром з кімнати почулися крики та прокльони. Рифка звинувачувала Германа в смерті сина і показала лист зі Львова, в якому повідомлялося про зникнення Готліба.
Рифка, залишившись сама, згадувала своє минуле. Раптом вона почула шум і побачила вуглярчука, в якому впізнала свого сина Готліба. Він вимагав від матері гроші і погрожував їй, щоб вона нікому не розповідала про його повернення.
Розділ 3. Подорож Бенедя до Борислава та нова робота
Минуло три тижні після закладин будинку Леона. Бенедьо, все ще хворий після нещасного випадку, прийшов на будівництво, щоб повернутися до роботи. Будівничий відмовився прийняти його, звинувачуючи в створенні проблем. Бенедьо намагався переконати його, наголошуючи на своїй бідності та необхідності утримувати матір.
Леон, який щойно повернувся з Відня, запропонував Бенедю роботу в Бориславі на будівництві нового парового млина. Бенедьо погодився і вирушив до Борислава, де знайшов притулок у старого ріпника Матія та його нерідної доньки.
Розділ 4. Формування братства робітників
Бенедьо, втомлений дорогою до Борислава, ліг відпочивати. До хати Матія прийшли ріпники, серед яких виділялися двоє високих, кремезних чоловіків, схожих один на одного. Один з них, Андрусь Басараб, почав розпитувати Бенедя про його роботу та наміри.
Бенедьо і Андрусь подали один одному руки. Андрусь представив інших присутніх, включаючи свого брата Сеня, "карбового" Деркача, діда Стасюру та інших. Вони розповідали про кривди, яких зазнали від євреїв-власників, і карбували їх на палицях.
То мене коле, що от — погиб чоловік, пропав ні за цапову душу, і тому злодієві нічо — ходить собі і сміється! То мене гризе, що для бідного робітника нема правди на світі!
Розділ 5. Бізнес-плани Леона з виробництва церезину
Леон Гаммершляг їхав з Дрогобича до Борислава, сповнений оптимізму. Він згадував про свою угоду з бельгійським хіміком Ван-Гехтом, який винайшов спосіб очищення земного воску (церезину) і отримав патент на свою винахідку.
Агент Леона вийшов на помічника Ван-Гехта, німця Шеффеля, який знав секрет виробництва церезину. Леон домовився з Шеффелем про таємне виробництво церезину в Бориславі під виглядом парового млина і уклав контракт з "Восковою спілкою" на поставку великої кількості церезину.
Розділ 6. Справи Германа та таємне листування Рифки
Наближався кінець червня, час косовиці. Підгірські луки зеленіли, але навколо панувала сірість і мертвість. Народ стогнав від злиднів, збирав бур'яни, щоб пекти з них хліб. Поширювалися хвороби: гарячка, тиф, пропасниця.
"Се для мене робиться! — думалось йому. — Сонце — то мій вірний отаман. Висушуючи ті поля, висисаючи всі живі соки з землі, воно працює для мене, воно згонить дешевих і покірних... робітників!"
Герман отримував листи від Готліба через Рифку. В одному з листів Готліб писав про дівчину, яку побачив і закохався. Він просив у матері гроші, щоб справити враження на дівчину, яка виявилася Фанні Гаммершляг.
Розділ 7. Трагічна історія Матія та надія на справедливість
Матій розповів Бенедю та Андрусю свою історію. Чотирнадцять років тому він став свідком вбивства бідного Максима євреями. Матій взяв до себе дочку Максима, Марту, і виростив її як рідну. Згодом Марта вийшла заміж за Івана Півторака.
Іван працював у Борислава, збирав гроші на купівлю землі в Тустановичах, але одного дня зник. Через два роки в старій ямі знайшли його кості. Матій звинуватив Мортка, наставника при кошарах у Германа, у вбивстві Івана, але програв судову справу.
Андрусь і Стасюра згадали, що бачили Івана п'яного з Мортком у шинку. Матій зрадів, що тепер може виграти процес, і вирішив піти до адвоката в Дрогобич.
Розділ 8. Єдність робітників та плани страйку
У Бориславі тягнулися одноманітні робочі дні. Бенедьо працював на фабриці, керував будівництвом, ставився до робітників по-братерськи. Вечорами він ходив по Бориславу, розмовляв з робітниками, дізнавався про їхнє життя та злидні.
А що, — думалось йому, — якби всі ті тисячі людей та змовилися разом: не будем робити, поки нам плату не прибільшать? Адже, чей, жиди не витерпіли би довго... мусили би податися!
На зборах побратимів Бенедьо запропонував створити робітничу касу, куди кожен робітник вносив би щотижня певну суму. Ці гроші можна було б використати для підтримки безробітних та організації страйку, щоб змусити власників підвищити платню.
Розділ 9. Зростання робітничого руху в Бориславі
Восени в Бориславі повіяло новим духом. Робітники почали говорити про важке життя, тяжку роботу та свавілля євреїв. Розмови ширилися та ставали все гучнішими. Люди усвідомили своє сумне, безвихідне становище і шукали вихід.
У кошарах, де раніше кожен терпів сам, з'явилася дружність і взаємодопомога. При тижневих виплатах почалися бурхливі крики. За одним покривдженим вступалося десять товаришів, і всі вони юрбою вимагали повної виплати.
Побратими вирішили скликати збір усіх ріпників за Бориславом на толоці. В неділю по хвалі божій мали там усі зійтися на нараду. Бенедьо виступив перед робітниками, розповідаючи про їхнє важке становище і пропонуючи створити робітничу касу.
Біда нам, робучим людям. Працюємо тяжко: ночі недосипляємо, вдень і відітхнути не маємо коли, мозолі на руках набиваємо: старі ще не злізли, а вже нові наросли, — і що нам з того?
Робітники погодилися на створення каси, обрали Матія, Прийдеволю і Сеня Басараба касирами. Вони зібрали перші внески – 35 ринських.
Що то за сила — громада! — говорили між собою ріпники. — Добре то якийсь сказав: "Громада плюне по разу та й одного потопить!"
Розділ 11. Фабрика Леона та організація робітників
Леон Гаммершляг радів успіхам у справах. Він отримав вигідний контракт на постачання церезину для православних церков і поїхав до Борислава, щоб оглянути нову фабрику, будівництво якої завершено раніше терміну завдяки Бенедю.
Леон запропонував Бенедю роботу на нафтарні, обіцяючи гарну платню і неважку роботу. Він натякнув на секретність виробництва, просячи не розголошувати інформацію про фабрику. Бенедьо погодився, радіючи можливості залишитися в Бориславі і допомагати робітничій касі.
Леон розпитав Бенедя про робітничий збір. Бенедьо відповів, що радив створити касу для взаємодопомоги. Леон запропонував свою допомогу в укладанні статуту каси, вважаючи себе лібералом, який підтримує робітничий рух.
Розділ 12. Кохання Готліба та відчай Рифки
Рифка перебувала у стані сильного душевного розладу, спричиненого зникненням сина. Вона постійно думала про Готліба, переживаючи за його здоров'я та умови життя. Листи Готліба не приносили полегшення, і вона з нетерпінням чекала на нові звістки.
Готліб писав про свою закоханість у дівчину і вимагав грошей. Рифка дізналася, що дівчина – Фанні Гаммершляг. Вона боялася, що Готліб може нашкодити собі, якщо не отримає бажаного. Герман відмовився давати гроші, вимагаючи повернення сина додому.
Розділ 13. Тиша перед бурею та злочин Сеня
У Бориславі настала несподівана тиша після недавніх робітничих заворушень. Підприємці-євреї розгублені, не знали, як реагувати. Робітничі побратими навмисно створили цю тишу, щоб приспати пильність євреїв.
Сень Басараб вирішив зарадити ситуації. Вночі він і Прийдеволя проникли в дім Іцка Бауха і вкрали три тисячі ринських. Під час пограбування Іцко помер від апоплексії. Сень віддав гроші до робітничої каси, вважаючи, що вони підуть на користь громаді.
Розділ 14. Початок робітничого страйку
Ще тиждень у Бориславі тривала тиша. Приготування до робітничої війни завершувалися. Брати Басараби наглядали за перевезенням продуктів до схованок. Двадцятьма дорогами висланці розносили вістку про війну по селах і містечках.
Всі, кілько нас ту є, і ті, котрих ту нема, — одним словом, усі, разом, одного поранку, кождий при своїй роботі, приходимо і кажемо: "Годі, не будемо робити... за таку малу платню"
У неділю розпочалася війна. Більша частина робітників покинула Борислав. На другий день більшість кошар стояла порожніми. Робітники відмовлялися працювати через низьку плату.
Розділ 15. Розбите серце Фанні та звістка про страйк
Фанні Гаммершляг самотньо сиділа в кімнаті, чекаючи на батька. Їй було нудно і самотньо, вона мріяла про романтичне кохання. Готліб прийшов до неї і зізнався, що він син Германа Гольдкремера. Фанні була здивована, але злякана цією новиною.
Рифка прийшла до Леона і просила його відновити думку про шлюб їхніх дітей. Раптово прибіг касир з Борислава і повідомив про страйк робітників. Леон поспішив до Борислава, ігноруючи Рифку.
Розділ 16. Переговори Германа з робітниками
Герман Гольдкремер розгублений через робітничий страйк у Бориславі. Він приїхав до міста і не міг заснути, обмірковуючи ситуацію. Йому терміново потрібні робітники, щоб віддати "Спілці визискування" партію воску і отримати гроші.
Я гадаю, що той цілий бунт — то така якась заразлива слабість, на котру ще загального рецепту не вигадано, а може, й зовсім не може бути. Треба вважати, з чого слабість почалася, як проявлявся...
Герман запропонував дізнатися, чого саме хочуть робітники. Можливо, їхні вимоги не такі страшні, і можна буде поторгуватися. Він зголосився піти до робітників сам, щоб дізнатися про їхні вимоги.
Розділ 17. Вимоги робітників та єврейська підступність
Герман вирушив на робітницьке зборище, щоб домовитися з робітниками. Вартові зупинили його, але він заявив, що прийшов поговорити з ними по-доброму про те, щоб вони поверталися до роботи. Робітники запросили його до хати Матія, де збиралася їхня рада.
Робітники висунули свої вимоги: підвищення плати, скасування касієрного, оплата лікування у разі нещасних випадків та створення каси, куди кожен власник вносив би гроші. Жиди погодилися на всі умови, але потім Мортко викрав скриньку з грошима. Робітники зрозуміли, що їх обдурили.
Розділ 18. Ван-Гехт виявляє зраду Шеффеля
Ван-Гехт з тривожними передчуттями вирушив з Відня до Галичини. Він дізнався, що його помічник Шеффель виїхав кудись "nach Polen". Перед від'їздом Ван-Гехт отримав лист з Росії від високопосадовця, який цікавився, чому зірвався проєкт постачання церезину.
Розділ 19. План Готліба завоювати Фанні
Готліб, щасливий після домовленостей між його матір'ю та батьком Фанні щодо їхнього шлюбу, прийшов до Фанні. Вона просила його піти, кажучи, що вони повинні розлучитися, бо її батько проти їхнього шлюбу. Рифка запропонувала підпалити фабрику Леона, щоб він збіднів і віддав Фанні за Готліба.
Розділ 20. Заклик братів до помсти
Побратими знову зібралися на нараду в хаті Матія, пригнічені та мовчазні, відчуваючи провину за втрату робітничої каси. Бенедьо особливо змарнів, його надія згасла. Андрусь заявив, що їхній "красний сон" закінчився, але сум не допоможе.
"Нi, i ще раз нi! Нi, побратими, наша вiйна з жидами iно що зачалася, але ще зовсiм не скiнчилася. Се досi — то був тiлько жарт, тепер нас чекає правдива, велика, гаряча битва!"
Розділ 21. Передчуття Мортка та момент тріумфу Германа
Мортка мучили неспокійні сни, сповнені тривоги та страху. Герман мав передати віск представникам "Спілки" опівдні та отримати за нього гроші. Борислав ще ніколи не бачив такої кількості воску.