Вересовий трунок (Стівенсон)

Увага: Цей переказ було створено ШІ, тому він може містити помилки.

🍯

Роберт Луїс Стівенсон

Вересовий трунок

англ. Heather Ale. A Galloway Legend · 1890

Короткий зміст балади

Оригінал читається за 3 хвилин

Мікропереказ

Жорстокий король знищив народ, що варив чарівний напій, аби дізнатись його таємницю. Він схопив останніх двох броварів. Батько обманом змусив убити свого сина, а потім забрав секрет із собою в могилу.

Поділ переказу на частини — умовний.

Вересовий трунок пиктів та його таємниця

Давно на шотландських землях жив невеликий народ — пикти. Вони володіли унікальним мистецтвом варіння чарівного напою з вересового квіту.

👥

Пикти — давній народ, броварі, які варили чарівний трунок з вересового квіту, знищені шотландським королем, зберігали таємницю напою.

Із вересового квіту
Пикти варили давно
Трунок, за мед солодший,
Міцніший, аніж вино.
Варили і випивали
Той чарівний напій
І в темрявих підземеллях
Долі раділи своїй.

Цей трунок був солодшим за мед і міцнішим за вино. Пикти пили його у своїх підземних житлах і раділи своїй долі, зберігаючи таємницю напою від чужинців.

Війна шотландського короля та знищення пиктів

Одного разу на пиктів пішов війною могутній володар шотландський, якого боялися всі вороги. Він вирішив знищити цей народ до останньої людини.

👑

Король шотландський (володар шотландський) — чоловік, можновладець, володар вересового краю, жорстокий завойовник, який знищив пиктів, похмурий, прагне дізнатися таємницю вересового трунку.

Король гнав пиктів по вересових горбах, наче ланей, мчав по тілах спогорда, сіяв смерть і жах. Війна була жорстокою і безжальною — шотландський володар не залишав нікому пощади.

Настало літо, верес знову зацвів червоним квітом, але варити медовий трунок уже ніхто не вмів. На кожній червоній горі, в могилках, що здавалися дитячими через малий зріст пиктів, під червоним квітом лежали поснулі навік броварі.

Виявлення останніх двох броварів

Король шотландський їхав по вересовій землі, яка тепер належала йому. Навкруги дзинчали бджоли, курликали журавлі, але можновладець був похмурий. Він думав свою думу: чому він, володар вересового краю, не може пити вересового трунку?

Раптом королівський васал натрапив на дивний схов у розколині між камінням. Там він знайшов двох броварів — останніх пиктів, що вижили після винищення.

🧔🏻

Васал королівський — чоловік, слуга короля, знайшов двох пиктів у схові між камінням.

Бідних пиктів миттю витягли на білий світ — це були батько старий і син, хлопець отрочих літ. Їх привели до короля.

👴🏻

Старий пикт (батько) — літній чоловік, бровар, останній пикт на землі, хитрий, мужній, готовий пожертвувати життям заради збереження таємниці вересового трунку.

👦🏻

Син пикта (хлопець) — хлопець отрочих літ, бровар, син старого пикта, ще не має бороди, мужній, не боїться смерті, не цінує життя заради честі.

Хитра угода старого: просьба вбити сина

Король дивився на бранців, сидячи у сідлі. Малі броварі мовчки дивилися на нього. Король наказав поставити їх на кручі над прірвою і звернувся до старого: якщо той відкриє тайну трунку, то врятує і себе, і сина.

Батько і син глянули вниз і вгору — довкола був червоний верес, а під ними клекотіли пучини. Раптом король почув тоненький голос старого пикта. Той попросив дозволу сказати два слова.

Старий почав говорити, що старість цінує життя, і він готовий зробити все, щоб жити. Він відкрив би королю таємницю трунку, але боїться лише свого синка.

Старість життя цінує.
Щоб жити, я все зроблю
І тайну трунку відкрию...
Відкрив би тобі таємницю,
Боюся лише синка.

Старий пояснив, що смерть не лякає хлопця, життя він не цінує. Батько не сміє продавати честь, коли в очі дивиться син. Тому він попросив короля зв'язати хлопця міцно і кинути в кипучі нурти — тоді він відкриє таємницю, яку клявся повік берегти.

Смерть хлопця та фінальна відмова батька

Хлопця скрутили міцно за наказом короля. Дужий вояк розгойдав мале, мов дитяче, тіло і послав його в буруни.

💂🏻‍♂️

Дужий вояк — чоловік, сильний воїн, виконавець наказу короля, скрутив і кинув хлопця-пикта в буруни.

І хлопця скрутили міцно,
...Мале, мов дитяче, тіло,
І в буруни послав.
Крик бідолахи останній
Поглинули хвилі злі.
А батько стояв на кручі —
Останній пикт на землі.

Останній крик бідолахи поглинули злі хвилі. А батько стояв на кручі — останній пикт на землі. Тепер він міг говорити вільно.

Старий звернувся до короля і сказав, що казав правду — він справді чекав біди від сина. Не вірив у мужність хлопця, який ще не мав бороди. Але його самого не злякає тортура, смерть йому не страшна. І тепер таїна вересового трунку помре разом з ним — король ніколи не дізнається секрету напою.