Гімназист і Чорна Рука (Кокотюха)
Стислий переказ
Київ, наші дні. Восьмикласник отримав записку з погрозами від таємничої Чорної Руки, яка вимагала принести тисячу гривень у покинутий будинок на Подолі.
Прийшовши на місце зустрічі, хлопець знайшов там мертве тіло злодія та англійського бульдога. Несподівано з'явився приватний детектив, який шукав викрадений щоденник київського гімназиста — учасника бою під Крутами 1918 року.
Гімназист забрав собаку додому, а детектив попросив його допомогти знайти Чорну Руку — єдиного свідка вбивства. Тим часом у гімназії хтось розбив дорогий монітор, і всіх учнів тримали після уроків, намагаючись з'ясувати винного. Чорна Рука підкинула записку одному з підозрюваних, погрожуючи розкрити правду, якщо той заговорить.
Юрко вирішив викрити шантажиста, підкинувши йому таку саму записку. Спочатку підозрював одного однокласника, але той виявився невинним. Тоді гімназист зрозумів, хто насправді ховається за маскою Чорної Руки — це був нащадок дворянського роду, який заробляв гроші, залякуючи товаришів.
Ти — зрадник по крові, боїшся гніву товариства, через те зраджуєш потайки. Так і з’явилася оця Чорна Рука. ... Бо твоєю жертвою, заздріснику, стає кожен, хто має гроші.
Разом із детективом вони спіймали справжнього вбивцю злодія та знайшли викрадений щоденник. Завдяки цьому звільнили невинно ув'язненого українського воїна, правнука героя Крут. Юрко познайомився з ним та старою акторкою, власницею щоденника.
Детальний переказ за розділами
Розділ 1. Тут київський гімназист іде назустріч небажаній пригоді
Юрко Туряниця, учень восьмого класу Першої зразкової київської гімназії, отримав записку з погрозами від таємничої Чорної Руки. На аркуші був відбиток чорної долоні з розчепіреними пальцями та вимога принести тисячу гривень до спаленого будинку на Подолі, інакше буде біда.
Хлопець знав, що інші учні вже отримували такі записки. Коля Моховий проігнорував погрозу, і батьки дізналися про його таємні відвідини комп'ютерного клубу. Володька Зубко теж не виконав вимоги, і його спіймали на списуванні. Василь Черниш злякався і заплатив.
Розділ 2. Тут гімназист знайде щось страшне
Юрко вирішив виконати вимогу і взяв свої заощадження. Він добре знав Поділ, тож легко знайшов потрібний будинок. Зайшовши всередину, хлопець побачив голодного бульдога і нагодував його бубликом.
У сусідній кімнаті гімназист виявив мертве тіло чоловіка. Раптом за спиною почулися кроки, і хтось суворо запитав, що він тут робить. Юрко обернувся і побачив низенького опецькуватого чоловіка з густими чорними вусами, який тримав пістолет.
Розділ 3. Тут Юрко знайомиться з детективом Шпигом
Незнайомець представився як Назар Захарович Шпиг, капітан міліції у відставці, власник приватної пошукової контори. Він запитав, що Юрко робить у цьому місці. Хлопець розповів про записку від Чорної Руки.
Раптом до будинку прибули інші люди. Шпиг швидко заштовхав Юрка під ліжко. Хлопець чув розмову детектива з поліцейським полковником Медвідьком та керівником приватної охоронної фірми Стрельцовим про викрадену брошку.
Розділ 4. Тут гімназист розповідає про капості й погрози Чорної Руки
Коли відвідувачі пішли, Шпиг вказав Юркові на вікно — єдиний шлях втечі. Хлопець вистрибнув назовні разом з бульдогом, який приніс йому загублену кепку.
Батьки Юрка прийняли бульдога, хоч тато спочатку був проти. Собаку назвали Джентльменом. Батько пообіцяв знайти справжнього господаря через оголошення в інтернеті.
Шпиг розповів Юркові справжню історію. Він шукав не брошку, а щоденник юного гімназиста Олеся Добрянського, учасника бою під Крутами. Злодій Яшка Зозуля вкрав щоденник у старої акторки за наказом Стрельцова. Потім Зозулю вбили, а в злочині звинуватили правнука героя Крут, воїна Олеся Добрянського.
Розділ 5. Тут гімназист усе чує, нічого не бачить, і розуміє — всі один одному брешуть
Шпиг пояснив, що справжній вбивця — Чорна Рука, який був свідком злочину. Тільки він може довести невинуватість Олеся. Детектив попросив Юрка знайти Чорну Руку серед учнів гімназії.
Не ризикує чорнорукий чіпати дівчат... Вони — не ви, козаки. Наш брат не признається, що його лякають і він боїться. Як же, козакам не можна. Скільки я через те нахлебтався...
Юрко почав міркувати, хто може бути Чорною Рукою. Він знав, що це хтось із їхнього класу, хто добре обізнаний з чужими таємницями і вміє підкидати записки непомітно.
Розділ 6. Тут родина гімназиста дізнається, як звати її нового несподіваного члена
Батько випадково назвав собаку джентльменом, і бульдог відгукнувся на це ім'я. Так він і залишився Джентльменом. Тато застеріг, що якщо знайдеться справжній господар, доведеться віддати пса.
Пес напевне розумів людську мову. Бо як інакше пояснити, що він підняв кругленький куцохвостий зад, став на чотири кривенькі лапи, подріботів до господаря дому і тицьнувся носом йому в ногу.
Розділ 7. Тут дізнаємося, чий бульдог, але від того нікому не стане легше
Батько знайшов оголошення про зниклого бульдога в інтернеті. Господарем виявився радник міністра Аркадій Раєвський. У неділю Юрко з татом поїхали повертати собаку. Виявилося, що Джентльмен належав дівчинці Лізі, але вітчим спеціально позбувся пса.
Раєвський запропонував батькові Юрка залишити собаку собі за гроші, але інженер Туряниця відмовився від оплати. Він сказав, що сам давно хотів подарувати синові собаку, хоча насправді це була неправда.
Розділ 8. Тут гімназист чує, як бреше його тато
Юрко підслухав розмову батька з Раєвським. Тато переконував радника, що дуже любить собак і давно мріяв про чотирилапого друга для сина. Хлопець був вражений, як майстерно батько брехав заради нього.
Раєвський погодився віддати собаку, але поставив умову: Ліза зможе гуляти з Джентльменом разом з Юрком під наглядом своєї бонни. Юрко і Ліза обмінялися колючими поглядами — доведеться ділити собаку на двох.
Життя Юрка змінилося — тепер він мав відповідати за собаку. Доводилося вигулювати Джентльмена вранці та ввечері, годувати його, прибирати. Через це хлопець відмовився від баскетбольних тренувань.
Розділ 9. Тут гімназист нудиться новим життям, тому радіє навіть дрібній пригоді
Одного дня Лев Голіцин попросив Юрка затриматися після уроків. Він збирався продати Глібові Стороженку китайського бовдура — порцелянову статуетку. Взяв із собою Юрка та Степана Мартинюка для підстраховки.
Розділ 10. Тут китайський бовдур зірве міжнародну зустріч
У комп'ютерному класі відбулася оборудка. Стороженко заплатив за бовдура, але виявилося, що в статуетки відірвана рухома рука. Гліб обурився і вимагав повернути гроші. Голіцин відмовився, почалася сварка.
Левко схопив статуетку і кинув у Стороженка, але той ухилився. Бовдур влучив у великий монітор, призначений для міжнародної конференції, і розбив його. Усі четверо гімназистів втекли з класу.
Розділ 11. Тут на гімназистів чекає нелегке випробування
Наступного дня директор Андронакі зібрав усі середні та старші класи. Він оголосив, що хтось розбив дорогий монітор і зірвав важливий міжнародний захід. Директор дав учням час зізнатися, інакше всі залишаться після уроків.
Нема першого попередження, останнього теж. Воно завжди єдине: порушив правила Першої зразкової — вибачення не приймається... Кру-гом! Кроком руш у звичайну школу.
Цілий день учні сиділи в класах, але ніхто не зізнався. Класна керівничка Блоховська роздала папірці для анонімних свідчень, але всі написали «не знаю». Напруга зростала, але гімназисти трималися разом.
Розділ 12. Тут допомога приходить звідти, звідки її не чекали
Увечері директор знову зібрав учнів. Він визнав, що не зміг знайти винних, але похвалив гімназистів за те, що ніхто не зрадив товаришів. Андронакі відпустив усіх додому.
Після уроків Голіцин показав Юркові записку, яку знайшов у себе Стороженко. Це була погроза від Чорної Руки: якщо Гліб розповість, хто насправді розбив монітор, то не доживе до ранку. Саме ця записка змусила Стороженка мовчати.
Юрко зустрівся з Шпигом у Ботанічному саду. Детектив розповів справжню історію про щоденник юного гімназиста Олеся Добрянського, учасника бою під Крутами 1918 року. Цей щоденник потрібен був для перейменування вулиці на честь героя.
Розділ 13. Тут Шпиг згадує подвиг столітньої давнини і пояснює, чому треба терміново шукати Чорну Руку
Там стояла військова молодіжна залога. ... І справді, як ти й кажеш, там було чимало гімназистів. Вояки майже твого віку, може, трошки старші. Їх рвалося у бій набагато більше...
Правнука героя, воїна Олеся Добрянського, несправедливо заарештували за вбивство Зозулі. Шпиг пояснив, що тільки Чорна Рука, який був свідком злочину, може довести невинуватість Олеся. Юрко мусить знайти Чорну Руку серед учнів гімназії.
Удома Юрко провів розслідування, обговорюючи свої здогади з Джентльменом. Він проаналізував усі факти і дійшов висновку, що Чорною Рукою може бути тільки Стороженко.
Розділ 14. Тут гімназист ділиться підозрами з бульдогом
Юрко вирішив поставити пастку. Він написав записку від імені Чорної Руки, вимагаючи від Стороженка триста гривень, інакше директор дізнається про розбитий монітор. Місцем зустрічі призначив роздягальню біля спортзалу.
У неділю Юрко пішов гуляти з Джентльменом і Лізою в парк Шевченка. Дівчинка розповіла, що її справжній батько загинув на Донбасі — він був лікарем-волонтером. Після його смерті мама вийшла заміж за Раєвського.
Розділ 15. Тут зовсім невчасно зявляється бютифул бой
Раптом до них підійшов Лев Голіцин. Він почав залицятися до Лізи, хвалячись своїм дворянським походженням. Бонна Марта Ернестівна назвала його «б'ютифул бой». Але Ліза відмовила Левові, сказавши, що вже має запрошення від Юрка.
Голіцин був приниженим. Юрко зрозумів, що образа могла стати причиною нової погрози від Чорної Руки. Він підкинув Стороженку записку і чекав на нього в роздягальні.
Замість Гліба з'явилися спочатку Мартинюк, потім Голіцин. Обидва мали свої справи і незабаром пішли. Нарешті прийшов Стороженко з грошима — він приніс те, що вимагала Чорна Рука.
Юрко вийшов з укриття і зрозумів свою помилку — Стороженко не був Чорною Рукою. Гліб теж отримав погрозу і приніс гроші. Хлопці помирилися і домовилися мовчати про цю зустріч.
Розділ 16. Тут гімназист ставить пастку і сідає в засідку
Наступного дня Юрко отримав нову записку від Чорної Руки. Йому знову наказували принести гроші до спаленого будинку на Подолі, але на годину пізніше. Цього разу прощення не буде.
Юрко зрозумів, хто насправді є Чорною Рукою. Він згадав, що тільки троє знали про інцидент з монітором: він сам, Голіцин і Мартинюк. Залишався тільки один підозрюваний — Лев Голіцин.
Юрко написав записку Шпигу через бармена Савку в барі на Ярославовому Валі. Детектив відповів, що все готово до операції з захоплення справжнього вбивці Зозулі.
Розділ 17. Тут Чорна Рука знову погрожує
Юрко прийшов до спаленого будинку з Джентльменом. Він залишив гроші і вийшов, а потім повернувся іншим шляхом. Бульдог допоміг вистежити того, хто прийшов по гроші. Це виявився Лев Голіцин.
З'явився Шпиг і почав допитувати Голіцина. Юрко викрив Лева, пояснивши, що той шантажував однокласників через заздрість і невпевненість у собі. Голіцин зізнався, що чув, як Зозулю вбив хтось на прізвисько Сопля.
Шпиг відпустив Голіцина, пообіцявши зберегти таємницю. Детектив пояснив Юркові, що йому потрібен був тільки свідок вбивства. Тепер треба було знайти справжнього вбивцю — Аркадія Сипливця на прізвисько Сопля.
Розділ 18. Тут гімназист виправляє помилку
Шпиг повів Юрка до себе додому на Михайлівський провулок. Біля будинку на них чекали полковник Медвідько та Стрельцов. Щоб виправдати присутність хлопця, детектив вдарив Юрка по потилиці і сказав, що займається виховною роботою з втікачем.
У квартирі Шпиг посадив Юрка в окрему кімнату, але хлопець підслухав розмову. Детектив розповів поліцейським про Соплю, але не сказав, де той зараз ховається. Після від'їзду гостей Шпиг пояснив Юркові, що хоче сам схопити вбивцю.
Юрко викликав таксі за подвійну ціну, щоб швидше доїхати. Вони помчали на Деміївку, де Сопля мав бути на картярській грі.
Розділ 19. Тут звучать викриття й звинувачення
Шпиг увірвався в будинок, де грали в карти троє чоловіків, серед них був Сопля. Детектив тримав їх на прицілі, вимагаючи щоденник. Раптом Сопля перекинув стіл, лисий розбив лампу, почалася стрілянина в темряві.
Сопля вистрибнув у вікно і побіг до паркану. Джентльмен кинувся за ним і вчепився зубами в сідницю втікача. Вбивця впав, а Шпиг вивів усіх троїх у двір під дулом пістолета.
Розділ 20. Тут Шпиг дає гімназистові по шиї
Детектив вимагав щоденник. Сопля зізнався, що програв його в карти лисому на прізвисько Череп. Юрко знайшов щоденник у сумці Черепа — це був зошит учня Української гімназії Олеся Добрянського, датований 7 січня 1918 року.
Розділ 21. Тут ображений гімназист знову підслуховує, а потім шукає летюче авто
Бо то не спокуса, а честь — боронити своє місто і свою Українську державу. І вік не має перешкодити... Директор гімназії оголосив ... перерву на навчання в двох старших класах...
Незабаром приїхала поліція і заарештувала злочинців. Юрко повернувся додому пізно ввечері. Щоб виправдати свою відсутність, він розповів батькам вигадану історію про те, що загубив Джентльмена і довго його шукав.
Розділ 22. Тут звучать постріли, а в хід ідуть руки, зуби та мудрі голови
Вночі в хлопця піднялася висока температура від пережитого стресу. Вранці Шпиг повернув собаку, сказавши, що знайшов його на вулиці. Це був заздалегідь узгоджений план. Юрко швидко одужав, побачивши Джентльмена.
Розділ 23. Тут гімназист зустрічає трьох щасливих людей
У неділю Юрко пішов гуляти з собакою і Лізою в парк. Там він зустрів Шпига, який прогулювався з Галиною Добрянською та звільненим Олесем. Старенька акторка розповіла, що незабаром одну з київських вулиць назвуть на честь її брата, героя Крут.
Ліза впізнала Олеся — він колись прикривав автобус її загиблого батька-волонтера на Донбасі. Юрко зрозумів, що допоміг справедливості перемогти.
Наступного дня в гімназії Голіцин уникав Юрка. На перерві хлопець підійшов до нього і запитав, чому той назвався Чорною Рукою. Левко відповів, що хотів бути месником, але насправді виявився лише дрібним шантажистом.
Мені байдуже, якщо ви всі один одного перегризете до чортової мами! Але коли замість тебе призначають іншого винного, хорошу, чесну людину, патріота, — я терпіти не буду.
Юрко зустрів Шпига біля гімназії. Детектив розповів, що в газетах написали про затримання вбивці, але не згадали про нього. Шпиг пояснив, що так домовився з поліцією — йому не потрібна слава. Він передав Юркові від Олеся коробочку з попелом і натякнув на нову таємничу справу.