Дракони, вперед! (Штанко)
Стислий переказ
Київ, сучасність. Одинадцятирічний хлопчик Михась, який дуже любив рослини, під час відпочинку в Криму потрапив на дослідну ділянку Нікітського ботанічного саду, де росли чарівні рослини. Там він з'їв блакитну грушу з драконячого дерева і таємно забрав його насіння додому.
Вдома Михась посадив насіння у горщик, але воно не проростало, поки його молодший братик Котька випадково не полив його томатним соком. З насіння виріс синій лускатий паросток, який виявився не рослиною, а драконом. Михась назвав його Хомою і приховував від батьків, видаючи за собаку.
Під час прогулянки Михась і Хома зустріли іншого дракона — чорного хижака Спайка, якого вигулював заможний хлопчик Олелько Пихач. Спайк утік від господаря і сховався в підвалі будинку Михася. Михась із Хомою годували Спайка, витрачаючи всі гроші. Щоб заробити на їжу для дракона, вони стали вуличними музикантами.
Під час виступу Михася з Хомою та Котькою викрав Амур Ґалант, власник крамниці «Elite», який виготовляв вироби з драконячої шкури. Спайк врятував Михася, але був поранений. Михась зрозумів, що він сам перетворився на дракона через з'їдену грушу.
Михась несподівано відчув, що і в нього позаду щось ворухнулося. Він озирнувся й побачив, що розкрилися його власні крила — фантастично гарні, лазурові, вкриті золотими плямками, наче у велетенського тропічного метелика.
Михась став Навігатором драконів і повів зграю врятованих драконів до Криму, щоб врятувати Спайка. Вони прилетіли на Карабі-Яйлу, де Майстер Драконів вилікував Спайка і повернув Котьці людську подобу. Дракони відлетіли на Місяць до Драконової долини, де мали навчатися, а Михась повернувся додому з обіцянкою зустрічатися з ними кожного повного Місяця.
Подробний переказ
Поділ на розділи — умовний.
Михась-ботанік і драконяче насіння
Хлопчик Михась мав незвичайне захоплення — він дуже любив рослини. Це почалося взимку, коли він знайшов стару цибулину за холодильником. Дідусь порадив покласти її у склянку з водою, і через три дні з'явилися зелені паростки. Михась був у захваті від цього «маленького весняного дива» і щоранку вимірював ріст паростка лінійкою.
Як на хлопця — трохи дивне захоплення, бо зазвичай лише дівчата панькаються з усілякими квіточками. Міг би грати в футбол чи відвідувати секцію карате… Але рослини?
Незабаром кімната Михася перетворилася на справжні джунглі. Він мріяв про екзотичні рослини та японський бансай. Батьки не завжди схвалювали його захоплення, але Михась ніколи не погоджувався розлучатися зі своїми «зеленими вихованцями». Ще у першому класі він вирішив стати Ботаніком, і це прізвисько міцно закріпилося за ним у школі.
Того літа Михась разом із батьками та молодшим братиком Котькою відпочивав у Ялті. Він мріяв відвідати Нікітський ботанічний сад, але обставини постійно заважали. Лише в передостанній день батьки погодилися на екскурсію. Михась був майже щасливий, але Котька постійно вередував через зуби, що різалися, і батьки пересувалися садом за вказівками малого.
Проростання дракона та перші відкриття
Михась вирішив самостійно досліджувати сад і випадково зайшов на дослідну ділянку № 77, не помітивши попереджувальної таблички про три рівні небезпеки. Там він зустрів дивовижні рослини: червону квітку, що просила зірвати її, золоте яблуко омолодження, ельфовика, що змушував танцювати, та зелених прях, які почали затягувати все павутинням. У відчаї Михась натиснув червону кнопку тривоги і втік.
Він опинився біля драконячого дерева, обгородженого потрійними ґратами з вогнегасниками. Раптом одна з гілок здригнулася, і щось схоже на велику блакитну грушу впало до ніг хлопця. Михась відчув нестерпний голод від незвичайних пахощів, і його зуби вп'ялися в соковиту м'якоть. За мить груші не стало, у руці лишилася тільки синя кісточка, як голубине яйце.
Михася затримали двоє чоловіків у жовтогарячих скафандрах — аспіранти Олекса та Мурат з Інституту Експериментальних Досліджень Фольклорної Флори та Фауни. Вони забрали золоте яблуко, яке Михась знайшов раніше, і провели санобробку. Наостанок дали йому номер телефону інституту: 075 755 75 75, просячи дзвонити, якщо помітить щось підозріло-дивне.
Вдома Михась виявив, що Котька гризе синю кісточку драконячого дерева, яку він заховав під подушку в візочку. Хлопчик силою забрав її у брата, що викликало гучний плач і докори батьків. Михась посадив насіння у найбільший горщик, але воно не проростало цілий місяць. Одного ранку Котька вилив свій томатний сік у горщик, і раптом з'явився маленький міцний паросток яскраво-синього кольору, вкритий дрібною блискучою лускою.
З вдячності Михась подарував Котьці свою стару книжку про Вінні Пуха. За два тижні синій паросток виріс на двадцять сантиметрів і зовсім не нагадував драконяче дерево. Після повернення з Криму з Михасем почали відбуватися дивні речі: він бачив маленьких істот-похибок у школі, які шкодили учням, чув мову тварин і рослин. Михась здогадувався, що всі ці явища пов'язані з тим, що він з'їв плід з драконячого дерева.
Спайк у підвалі: зимові пригоди
Одного вечора Михась виявив, що його «рослина» насправді є драконом. Бруньки перетворилися на хитрі карі оченята, драконеня висмикнуло хвіст із землі, змахнуло крилами і злетіло в повітря, видаючи звук «Хо! хо! хо!» і випускаючи вогняні кульки. Михась назвав дракона Хомою. Хома оселився під ліжком, майстерно ховався від дорослих і ласував яблуками та морквою.
Ось ти притяг додому фруктового дракона, а знаєш, як це окошиться на вашій родині? ... Ти тепер лише зовні схожий на хлопця, а насправді ти — дракон, ще й назавжди пов’язаний із цим невихованим ящуром.
Батьки погодилися залишити Хому, вважаючи його собакою рідкісної породи. Михась мав вигулювати «пса». Під час першої прогулянки вони зустріли Леліка Пихача, який також вигулював свого вихованця — чорного морока Спайка, хижого м'ясоїдного дракона. Спайк був кремезнішим за Хому і мав гострий шпичак на хвості. Олелько зневажливо назвав Хому «фруктовим», заявивши, що його «м'ясоїд» харчується такими «фруктожерами».
Незабаром у дворі почали зникати домашні тварини. Діти припускали, що в підвалі будинку оселилося страшне чудовисько. Михась вирішив з'ясувати правду і підійшов до вентиляційного отвору, звідки чулося гарчання. Раптом звідти вихопилася чорна пазуриста лапа і вчепилася Хомі в шию. Михась вдарив по лапі цеглиною, і вона відпустила дракона. Хому врятував собачий нашийник. Хома був упевнений, що це був Спайк.
Вуличні музиканти та зустріч з Ґалантом
Михась з'ясував, що Спайк втік після того, як вкусив тата Олелька, і тепер ховається у холодному підвалі, голодуючи. Михась і Хома почали таємно годувати Спайка, але незабаром гроші скінчилися. Михась продав свій бансай, про який мріяв два роки, щоб купити їжу для хижака. Коли гроші знову скінчилися, Хома запропонував стати вуличними музикантами.
Михась узяв вуркоту — незвичайний музичний інструмент, який він колись отримав від діда Шпака. Брати Вербицькі, у повному складі з Котькою, вирушили до підземного переходу. Виступ був надзвичайно гучним: вуркота видавала нявкаючо-мурчальну музику, Котька клацав «клацкою», а Хома жахливим голосом горлав пісню про сиріт. Виступ привернув величезний натовп, і миска швидко наповнилася грошима.
Раптом з'явилися двоє незнайомців: високий блондин у фіолетовому пальті з крокодилячої шкіри та низькорослий карлик з кобурою. Блондин запропонував купити «пса» Михася за десять тисяч доларів, але хлопець рішуче відмовився. Михась почув, як чоловіки стишено обговорювали, чи варто «брати» дракона, і що «малюк згодиться». Він помчав бігцем, штовхаючи візок і тягнучи Хому.
Вони завернули в недобудовану частину переходу, де раптово згасло світло. Коли воно знову спалахнуло, Михась стояв один — Хома і Котька зникли. Хлопець звернувся до міліції, але там йому не повірили і наказали залишити відділок без батьків. Михась повернувся до покинутого візочка і побачив механізм бомби, що стирчав з піску на мапі. Він зрозумів, що привів драконів у небезпечне місце.
Полон у драконарії та велика втеча
У відчаї Михась відкрив двері підвалу і зустрів Спайка. Хижак, почувши про зникнення Хоми та Котьки, прорикнув: «НЮХАТИ! ШУКАТИ! РЯТУВАТИ!» Вони разом рушили в дорогу. Спайк привів Михася до крамниці «ELITE», де на вітрині виблискувала блакитна сумочка з лускатої шкіри, схожої на спину Хоми. Михась зрозумів, що всі речі зроблені з драконячої шкіри.
Михась зайшов до крамниці і зажадав повернути брата і дракона. Амур Ґалант усе заперечив і погрожував викликати міліцію. Карлик Треш запропонував просто забрати Михася як «зайві 35 кілограмів якісного корму». Треш потягнув хлопця до драконарію. Михась спробував втекти, але охоронець наздогнав його. Раптом у браму щось важке вдарилося — це був Спайк, який використав своє вміння перетворюватися на тінь.
У драконарії Михась побачив величезне приміщення з ґратами, за якими були дракони. Хома шалено метушився в клітці, верещачи: «Випустіть мене! Ря-а-атуйте!» Амур Ґалант наказав відвести Михася до драконарію, де його мали згодувати драконам разом із Котькою. Михася посадили серед ковбас у величезну миску, а Котьку — серед фруктів. Миски поїхали до ґрат.
Раптом величезний дракон Хай-Тобі-Грець заговорив з Михасем, назвавши його «драконячого роду». Він розірвав пасок, звільнивши хлопця, і запропонував йому ковбаси. Золота Лихоманка гойдала Котьку на кінчику хвоста, і малюк регоче від захвату. Амур Ґалант підійшов до ґрат з пошарпаним барабаном і легенько стукнув у нього. Ноги Михася почали шалено тупотіти, підкоряючись ритму. Всі дракони також почали танцювати.
Михась з жахом побачив, що його кінцівки перетворилися на лускаті драконячі лапи. Ґалант задоволено зауважив, що шкіра Михася ультрамаринового кольору і підійде для аксесуарів. Хай-Тобі-Грець пояснив, що барабан — це чар, магічний музичний інструмент, який приборкує драконів. Людина, яка володіє таким інструментом, зветься Навігатором Драконів. Ґалант готувався до «роботи», коли щось велике й чорне вистрибнуло з кута, схопило барабан і розбило його на друзки. Це був Спайк.
Політ до Криму через всю Україну
Спайк наказав Ґаланту відімкнути кайданки, і Михась зістрибнув зі столу. Хома звільнив усіх драконів: Хай-Тобі-Греця, Золоту Лихоманку, лимонних близнючок Скіпку і Скалку, та Гарбузяного Пиха. Спайк був поранений кулею охоронця. Михась зателефонував Олексі з інституту, який сказав, що Спайка треба негайно доставити до заповідника драконів у Криму на Карабі-Яйлі до світанку, інакше він загине.
Хай-Тобі-Грець заявив, що вони полетять. Михась відчув, як у нього розкрилися фантастично гарні лазурові крила з золотими плямками. Гарбузяний Пих випустив потужний струмінь розжареного білого полум'я, і купол драконарію вибухнув фонтаном вогняних крапель. Зграя різнобарвних драконів вилетіла з будівлі. Пих знизився і дмухнув полум'ям на вітрини крамниці «ELITE», спричинивши пожежу. Дракони злетіли над дахами Києва і зникли у хмарах.
Михась дістав чар-вуркоту і розігнав хмари. Він зрозумів, що тепер знову людина. Домінус Верба пояснив, що Навігатором може бути тільки людина. Михась покликав драконів за допомогою вуркоти, і вони один за одним прилетіли. Дракони висловлювали сумніви щодо Михася як Навігатора, але Домінус Верба вказав, що інших кандидатів немає. Михась знайшов рішення: рухатися уздовж Дніпра на південь.
Карабі-Яйла та порятунок чорного морока
Дракони летіли над Україною. Гарбузяний Пих ледь не впав у Дніпро, намагаючись дістати віддзеркалення Місяця. Лимонні близнючки Скіпка і Скалка схопили пасажирський літак, вважаючи його драконом, і ледь не спричинили катастрофу. Михась скликав драконів вуркотою і врятував літак. Золота Лихоманка відстала від зграї в Запоріжжі, де випадково допомогла міліції затримати бандитів-грабіжників.
Михась картав драконів за їхню поведінку, пояснюючи, що люди бояться їх через казки, де дракони зображені як безжальні чудовиська. Дракони обурилися, заявивши, що саме люди майже винищили весь драконячий рід. Лихоманка визнала, що Михась — «хороша людина» і «виняток», а драконів вона вважала «шляхетними й гідними поваги істотами».
На жаль, у нас, людей, надто багато казок, де дракони — безжальні хижі чудовиська, які нищать усе на своєму шляху і залюбки харчуються нами, — пояснив Навігатор.
Зграя приземлилася на Олешківських пісках для відпочинку. Дракони розпалили велике вогнище і заспівали стародавню драконячу думу. Михась помітив механізм бомби, що стирчав з піску, і зрозумів, що це колишній військовий полігон. Він запропонував погасити багаття і рушити далі. Малий Котька знайшов у піску «цікавеньку» залізну цяцьку — невеличку бомбу. Михась обміняв її на ліхтарик, але бомба ледь не впала на місто.
Золота Лихоманка та пригоди в Запоріжжі
Дракони та люди: непорозуміння
Небезпечна цяцька Котьки
Відчайдушна гонка з часом
Михась і Хома полетіли окремо від зграї, несучи бомбу. Хома втрачав сили, і вони опинилися над морем. Михась відкинув бомбу якнайдалі, і вона вибухнула. Лихоманка знайшла їх і зізналася, що загубила зграю та мапу над морем. Михась заграв на чарі, і дракони один за одним прилетіли. На сході з'явилася блідо-рожева смуга світанку. Спайк тихо сказав, що хоче спати, і його тіло почало втрачати щільність.
Майстер драконів та Кодекс
Зграя мчала крізь нічне небо над Кримськими горами. Михась відчував відчай, розуміючи, що вони не встигнуть. Лихоманка запитала, чи не втомився він і чи не хоче більше бути Навігатором. Михась знайшов внутрішню відповідь і впевнено підніс вуркоту до вуст. На заклик Навігатора з-за пагорба вилетіла зграя драконів. Вони вирушили у відчайдушну гонку з часом на граничній швидкості.
Попереду спалахнули вогні на плато Карабі-Яйла — це дракони утворили посадкову смугу. Олекса та Мурат зустріли їх. Спайк майже втратив вагу, ставши попелястою тінню. Він запитав Михася, чи повернеться Олелько, і хлопець запевнив, що так. Спайк попросив передати привіт і затих. Раптом з'явився величезний пурпуровий дракон Астеріон з Майстром Драконів та його онукою Альфою. Вони заграли разом з Михасем, і Спайк почав оживати.
Майстер Драконів виявився дідом Шпаком, який змайстрував вуркоту. Він розповів, що подарував чар-барабан хлопчикові, який потім став Амуром Ґалантом і почав вбивати драконів. Майстер не міг зупинити його через захист карлика Треша. Михась, якого Ґалант не сприйняв всерйоз, зміг потрапити до майстерні і врятувати драконів. Альфа допомогла повернути Котьці людську подобу за допомогою чар-торбана.
Подорож до Місяця
Альфа пояснила, що дракони мають навчатися в Драконовій долині на Місяці. Хома з жахом запитав, чи піде Михась із ними. Альфа відповіла, що Михась, як людина, має повернутися додому, а Хома, як дракон, має жити на Місяці. Вона заспокоїла їх, пояснивши, що якщо Михась заграє на вуркоті в ніч повного Місяця, дракони почують його і зможуть навідати свого ватажка.
КОДЕКС ДРАКОНІВ: 1. Не їж людину. 2. Не чини людині ніякого зла. 3. Рятуй людину від усілякого лиха. 4. Слухайся Навігатора. 5. Живи на Місяці, а Землю залиши людям. 6. Драконе — літай!
Михась по черзі обіймав своїх драконів. Хай-Тобі-Грець зітхнув, Гарбузяний Пих вибухнув феєрверком іскор, лимонні близнючки плакали, Лихоманка обіцяла писати листи, а Спайк просив передати привіт Олельку. Михась залишився сам із Хомою і вибачився, що колись вкрав насіння драконячого дерева. Хома запитав, чи шкодує він, і Михась категорично заперечив. Брати Вербицькі обнялися.
Епілог: зустріч через три тижні
Альфа дала старт, і дракони один за одним злетіли в небо, вишикувалися ключем і полетіли до блідого вранішнього Місяця. Михась грав урочистий драконячий марш «Вперед, крилаті!» За півгодини Навігатор драконів уже спав на задньому сидінні службового автомобіля, який віз братів Вербицьких до аеропорту.
Через три тижні Михась зустрів Олелька Пихача, який похмуро повідомив, що знає про відсутність Спайка в підвалі. Михась запевнив, що Спайк живий і передає вітання. Він запросив Олелька на горище близько пів на одинадцяту ночі. Олелько розповів, що обдурив батька, обравши на виставці «цуценя», яке було налякане і кусалося, але здалося йому особливим і самотнім, як він сам.
На горищі Михась відкрив люкарню, показавши чудовий краєвид на засніжені дахи під повним Місяцем. Він підніс до вуст чар-вуркоту, співаючи «До мене, до мене!» На Місяці з'явилися дві крапки, які швидко збільшувалися, і два дракони — грушевий і чорний морок — стрибнули на дах. Олелько кинувся назустріч Спайку. Хома розповів про життя на Місяці і запросив Михася на день народження Альфи. Михась, Спайк і Хома разом вигукнули Олельку: «А-а! То ти й досі нічого не знаєш?!» Хома почав розповідь про хлопчика Михася, який дуже любив рослини.