Енеїда (Котляревський)
Дуже короткий зміст
Давні часи, місто Троя охоплене вогнем та війною. Ватажок троянської громади Еней вирушив у морську мандрівку, шукаючи нової землі для свого народу після розгрому Трої.
Матір Енея, богиня Венера, опікувалася сином, а Юнона ненавиділа троянців і весь час їм шкодила. Після пригод на морі Еней прибув до Карфагена, де закохав у себе царицю Дидону, яка покінчила життя самогубством, коли він її покинув. Відвідавши країну мертвих і поговоривши з батьком, Еней дізнався, що йому судилося заснувати нову державу в Італії.
Еней зіткнувся з місцевим царем Латином та рутульським правителем Турном, претендентом на руку доньки Латина. Турн, побоюючись втратити наречену і престол, оголошує війну Енею і троянцям, очоливши латинську рать.
Війна йшла змішано, обидва війська понесли великі втрати. У битвах загинули багато сміливих героїв, серед яких молодий Паллант — союзник Енея. Після численних сутичок та втрат Юпитер наказав богам не втручатися у справу людей, залишивши поєдинок між двома ватажками.
Під час поєдинку Турн втратив меч, богиня Юнона вже не могла йому допомогти. Еней здолав Турна, гнівно побачив на програвшому зброю загиблого Палланта і жорстоко помстився.
З сим словом меч свій устромляє
В роззявлений рутульця рот
І тричі в рані повертає,
Щоб більше не було хлопот.
Душа рутульська полетіла
До пекла, хоть і не хотіла,
К пану Плутону на бенькет.
Переможцем став Еней, який отримав за дружину доньку царя Латина. Так було покладено початок нової могутньої держави і роду римлян, про що раніше пророкували боги.
Детальний переказ за частинами
Назви частин є редакційними.
Частина 1. Втеча з Трої та перебування в Карфагені
Після того, як греки спалили Трою, Еней зі своїми вірними троянцями втік з міста на човнах і вирушив у морську подорож. Він був відважним, кмітливим і завзятим ватажком, який не боявся жодних перешкод.
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав
Однак богиня Юнона, дружина верховного бога Зевса, ненавиділа Енея і всіх троянців. Вона наказала богу вітрів Еолу здійняти на морі страшну бурю, щоб потопити кораблі Енея.
Під час бурі Еней злякався і почав молитися морському богу Нептуну. Той почув молитви і втихомирив море. Троянці врятувалися і припливли до берегів Карфагену, де правила цариця Дідона. Вона гостинно прийняла Енея та його супутників, влаштувала бенкет і закохалася в нього.
Еней також закохався в Дідону і забув про своє призначення – заснувати нове царство. Тоді Зевс послав до нього Меркурія з наказом негайно покинути Карфаген. Еней, хоч і з важким серцем, але підкорився волі богів. Він таємно підготував кораблі до відплиття. Дізнавшись про це, Дідона спочатку благала його залишитися, а коли він відмовився, прокляла його і вчинила самогубство, кинувшись у вогонь.
Частина 2. Подорож до Сицилії та поминки по Анхізу
Відпливши від Карфагену, Еней побачив полум'я від вогнища, на якому згоріла Дідона. Він сумував за нею, але продовжував свій шлях. Раптом на морі знову здійнялася буря. Керманич Палінур порадив пристати до найближчого берега – Сицилії, де правив цар Ацест.
Ацест радо зустрів троянців, пригостив їх і запропонував відпочити. Еней дізнався, що минув рік з дня смерті його батька Анхіза, і вирішив влаштувати поминки. Він наказав приготувати багато їжі та напоїв, запросив старців і влаштував змагання на честь батька.
Першим змаганням був кулачний бій між троянцем Даретом і місцевим бійцем Ентеллом. Спочатку Дарет хвалився своєю силою і викликав усіх на бій, але ніхто не наважувався з ним битися. Тоді старий Ентелл прийняв виклик і переміг Дарета, довівши, що досвід важливіший за молодечу силу.
Поки троянці бенкетували та змагалися, богиня Юнона послала на землю Іриду, щоб та підбурила троянських жінок спалити кораблі. Жінки, втомлені від довгих мандрів морем, підпалили кораблі. Коли Еней дізнався про це, він у розпачі звернувся до Зевса. Той послав дощ, який загасив пожежу, але частина кораблів уже згоріла.
Вночі Енею уві сні з'явився дух батька Анхіза, який порадив залишити на Сицилії старих і слабких, а з молодими та сильними вирушити до Італії. Він також наказав синові спуститися в підземне царство, щоб дізнатися про майбутнє свого роду. Еней послухався поради батька, залишив частину людей з Ацестом і вирушив далі.
Богиня Венера, мати Енея, попросила Нептуна забезпечити її синові безпечне плавання. Нептун погодився, але зажадав однієї жертви. Цією жертвою став керманич Палінур, який заснув за кермом і впав у море.
Частина 3. Подорож Енея до пекла
Прибувши до берегів Італії, Еней зустрів Сивіллу – віщунку і жрицю бога Аполлона. Вона погодилася провести його до підземного царства, але спочатку наказала знайти золоту гілку, без якої неможливо було потрапити до пекла і повернутися звідти. Еней знайшов цю гілку і разом із Сивіллою вирушив у підземний світ.
Біда не по дерев'ях ходить,
І хто її не скоштував?
Біда біду, говорять, родить,
Біда для нас — судьби устав!
Еней в біді, як птичка в клітці;
Запутався, мов рибка в сітці;
Терявся в думах молодець.
Біля входу до пекла вони побачили різних потвор і страховиськ: Смерть, Голод, Війну, Чуму та інші лиха. Перепливши річку Стікс на човні перевізника Харона, вони потрапили до царства мертвих. Там Еней побачив душі померлих, які чекали своєї черги на переправу, і зустрів тінь Дідони, яка відвернулася від нього.
У пеклі Еней побачив, як мучаться грішники. Там карали панів, які знущалися з підданих; скупих багатіїв, яким лили в рот розплавлене срібло; чоловіків, які зраджували дружин; батьків, які не виховували дітей належним чином; суддів, які брали хабарі; духовенство, яке не дотримувалося обітниць. Жінок карали за зраду, брехню, пліткарство та інші гріхи.
Панів за те там мордовали
І жарили зо всіх боків,
Що людям льготи не давали
І ставили їх за скотів.
За те вони дрова возили,
В болотах очерет косили,
Носили в пекло на підпал.
Нарешті Еней зустрів свого батька Анхіза, який радісно привітав сина. Анхіз показав йому душі його нащадків, які ще мали народитися, і розповів про велике майбутнє його роду. Він пророкував, що Еней заснує могутнє царство, а його нащадки правитимуть світом. Анхіз також дав синові багато порад щодо майбутніх війн і випробувань.
Після цієї зустрічі Еней і Сивілла повернулися на землю через ворота зі слонової кістки, якими виходять облудні сни. Еней повернувся до своїх супутників і наказав готуватися до відплиття.
Частина 4. Прибуття до Латинського царства та початок війни
Після довгого плавання Еней нарешті прибув до гирла річки Тибр у Латинському царстві. Троянці висадилися на берег і почали облаштовуватися. Еней послав послів до царя Латина з дарами та проханням дозволити їм оселитися на його землях.
Цар Латин радо прийняв послів, бо йому було пророцтво, що його дочка Лавінія має вийти заміж за чужоземця, який принесе славу його роду. Він запропонував Енею руку своєї дочки і частину царства.
Але дружина Латина, цариця Амата, була проти цього шлюбу. Вона хотіла видати дочку за місцевого царя Турна, правителя рутулів. Підбурювана Юноною, Амата почала налаштовувати народ проти троянців.
Одного разу син Енея Іул на полюванні поранив священного оленя, якого місцеві жителі вважали своїм улюбленцем. Це стало приводом для початку війни. Турн зібрав військо і виступив проти троянців. До нього приєдналися інші місцеві правителі, незадоволені появою чужинців.
Еней, передбачаючи війну, вирушив шукати союзників. Уві сні йому з'явився бог річки Тибр і порадив звернутися за допомогою до аркадського царя Евандра, який жив неподалік на пагорбах майбутнього Риму. Евандр радо прийняв Енея, розповів йому про ці місця і пообіцяв допомогу. Він також дав йому свого сина Палланта з загоном воїнів.
Тим часом Турн напав на троянський табір. Він хотів спалити їхні кораблі, але богиня Кібела перетворила їх на морських німф, які попливли у відкрите море. Розлючений Турн продовжив облогу табору.
Частина 5. Битви з рутульцями та героїчні подвиги
У троянському таборі два молодих воїни, Низ і Евріал, вирішили пробратися через ворожий табір, щоб повідомити Енею про небезпеку. Вночі вони вирушили в дорогу, вбили багатьох ворогів, які спали, але зрештою були помічені. Евріал загинув, а Низ, намагаючись помститися за друга, також був убитий. Рутульці насадили їхні голови на списи і показали троянцям.
Любов к отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильнійша од гармат,
Там жизнь — алтин, а смерть — копійка,
Там лицар — всякий парубійка,
Козак там чортові не брат.
Турн продовжував штурмувати троянський табір. Він прорвався всередину і вбив багатьох троянців, але зрештою був змушений відступити, стрибнувши в Тибр.
Тим часом Еней уклав союз з етрусками, ворогами Турна, і повернувся з військом на допомогу своїм товаришам. Розпочалася велика битва. Загинуло багато героїв з обох сторін. Паллант, син Евандра, хоробро бився, але був убитий Турном, який зняв з нього пояс як трофей.
Дізнавшись про смерть Палланта, Еней розлютився і почав нищити ворогів, шукаючи Турна. Але Юнона, боячись за життя свого улюбленця, створила привид у вигляді Енея, який заманив Турна на корабель і відніс його далеко від поля бою.
У бою загинула амазонка Каміла, союзниця Турна, яка хоробро билася проти троянців. Її смерть стала важким ударом для рутулів. Вони почали відступати до міста.
Еней підійшов до стін Лаврента і запропонував вирішити суперечку поєдинком з Турном, щоб не проливати більше крові. Латин був згоден, але Амата і рутули наполягали на продовженні війни.
Де общеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Лети повинность ісправлять;
Як ми Енею присягали,
Для його служби жизнь оддали,
Тепер не вільна в жизні мать.
Частина 6. Вирішальна битва з Турном
Зевс, втомившись від тривалої війни, скликав богів і заборонив їм втручатися в конфлікт. Він вирішив, що доля має вирішити, хто переможе – Еней чи Турн. Юнона змушена була підкоритися, але попросила, щоб латинський народ зберіг свою мову та звичаї, навіть якщо троянці переможуть. Зевс погодився на це.
Турн, повернувшись до Лаврента, викликав Енея на поєдинок. Було укладено перемир'я, і обидва війська зібралися, щоб спостерігати за двобоєм. Латин і Турн присягнули дотримуватися умов: якщо переможе Турн, троянці залишать ці землі; якщо переможе Еней, народи об'єднаються під його правлінням.
Але прихильники Турна порушили перемир'я, і битва відновилася. Еней був поранений стрілою, але його мати Венера зцілила його чудодійними травами. Повернувшись на поле бою, Еней почав шукати Турна.
Тим часом цариця Амата, думаючи, що Турн загинув, з розпачу повісилася. Дізнавшись про це, Турн вирішив, що більше не може ховатися, і вийшов на бій з Енеєм.
Почався жорстокий поєдинок. Спочатку вони кидали один в одного списи, потім билися мечами. Турн першим завдав удару, але його меч зламався об обладунки Енея, які викував бог Вулкан на прохання Венери. Турн почав тікати, а Еней переслідував його.
Нарешті Еней метнув спис і влучив Турну в ногу. Поранений Турн упав і визнав свою поразку. Він попросив Енея або вбити його, або помилувати і відправити тіло батькові. Еней уже був готовий пощадити ворога, але помітив на ньому пояс убитого Палланта. Розгніваний цим нагадуванням про загибель друга, Еней убив Турна, помстившись за Палланта.
О сон! з тобою забуваєм
Все горе і свою напасть;
Чрез тебе сили набираєм,
Без тебе ж мусили б пропасть.
Ти ослабівших укріпляєш,
В тюрмі невинних утішаєш,
Злодіїв снищами страшиш
Так завершилася війна. Еней одружився з Лавінією і став правителем об'єднаного народу латинян і троянців. Він заснував нове місто і дав початок роду, від якого пізніше походили засновники Риму. Пророцтво Анхіза здійснилося – нащадки Енея створили могутню державу, яка правила світом.
Живе хто в світі необачно,
Тому нігде не буде смачно,
А більш, коли і совість жметь.
Жінки! коли б ви більше їли,
А менш пащиковать уміли,
Були б в раю ви за сіє.
Так закінчилися пригоди Енея, який пройшов через численні випробування, втрати і перемоги, щоб виконати волю богів і заснувати нову державу, яка стала початком великої Римської імперії.