Конотопська відьма (Квітка-Основ'яненко)
Стислий переказ
Україна, XVIII століття. У сотенному містечку Конотопі тривала посуха. Конотопський сотник Микита Уласович Забрьоха, недалекий і легковірний чоловік, за намовою свого писаря Прокопа Ригоровича Пістряка вирішив виявити відьом, які нібито вкрали дощ.
Забрьоха нещодавно отримав відмову від хорунжівни Олени, яка піднесла йому гарбуза. Тим часом Пістряк, бажаючи стати сотником замість Забрьохи, підбурив його не виконувати наказ полковника про похід до Чернігова, а натомість зайнятися пошуком відьом.
За наказом сотника зібрали сім підозрюваних жінок і почали їх топити у ставку, щоб виявити відьму. Коли дійшла черга до Явдохи Зубихи, вона не потонула, що підтвердило її відьомство.
Плюсь! Як об дошку, так наша Явдоха об воду, і не порина, а як рибонька поверх води, так і лежить, і збовтається зв'язаними руками та ногами, вихиля черевом і попереком і приговорює: "Купочки-купусі, купочки-купоньки!"
Забрьоха звернувся до Зубихи, щоб та допомогла йому привернути любов хорунжівни. Відьма погодилася, але натомість влаштувала йому пастку. Вона зачаклувала Олену, щоб та закохалася в сотника, але водночас допомогла судденку Халявському, якого Олена насправді кохала, одружитися з дівчиною.
Детальний переказ за розділами
Назви розділів є редакційними.
Розділ 1. Знайомство з Микитою Забрьохою, конотопським сотником
У своїй світлиці сидів смутний і невеселий конотопський сотник Микита Уласович Забрьоха. Він був у неохайному вигляді: невмитий, нечесаний, у несвіжій сорочці. Причиною його суму стала невдала спроба сватання до хорунжівни Олени з хутора Безверхого.
Забрьоха походив із шанованого роду - його батько, дід і прадід були сотниками в Конотопі. Після смерті батька громада обрала його новим сотником. Микита вирішив одружитися і поїхав свататись до Олени, але отримав гарбуза. Повернувшись додому з ганьбою, він впав у глибоку журбу.
Смутний і невеселий сидів собі на лавці, у новій світлиці, що відгородив від противної хати, конотопський пан сотник Микита Уласович Забрьоха. Хоч парень собі і чепурний був, а тут і у неділеньку святу не брав білої сорочки...
Розділ 2. Конфлікт між Забрьохою та Пістряком
До сотника прийшов конотопський писар Прокіп Ригорович Пістряк. Він приніс довгу хворостину, на якій зробив зарубки для підрахунку козаків у сотні. Пістряк говорив заплутано, використовуючи церковнослов'янські звороти, яких Забрьоха не розумів.
Коли вони вийшли до козаків, Пістряк почав їх рахувати за допомогою зарубок на хворостині. Однак щоразу, коли він рахував, йому здавалося, що одного козака не вистачає. Насправді ж проблема була в тому, що писар переламав хворостину і рахував неправильно.
Сотник помітив помилку і вказав на неї. Пістряк розлютився, що його викрили перед козаками, і пішов додому ображений. Він вирішив помститися Забрьосі за приниження. Тим часом з Чернігова прийшов наказ про похід, але сотник і писар вирішили його проігнорувати.
Розділ 3. Проблема посухи та план пошуку відьом
Наступного дня Пістряк прийшов до Забрьохи і запропонував не йти в похід, пояснюючи це тим, що в Конотопі велика посуха. Він переконував сотника, що причиною посухи є відьми, які вкрали дощ і сховали його. Писар запропонував знайти і покарати відьом, як це робив колись батько Забрьохи.
Є на світі нечестивиї баби, чаятельно от племене ханаанського, по толкованію, канальського, іже вдашася Веєльзевулу і його бісовському мудрованію, і імуть упражденіє у відьомстві...
Пістряк пояснив, що відьми вночі виходять у білих сорочках, з розпущеним волоссям, доять чужих корів, овець, кобил і навіть жаб та мишей. Вони можуть викрадати немовлят, сіяти розбрат між подружжям, а головне - можуть зупиняти дощі, щоб знищити врожай і погубити людей.
Забрьоха погодився з планом писаря. Вони вирішили топити підозрюваних жінок у ставку: якщо жінка не відьма - потоне, а якщо відьма - випливе. Пістряк також запропонував відправити до Чернігова кривого козака з повідомленням, що вони не можуть іти в похід через боротьбу з відьмами.
Розділ 4. Початок полювання на відьом
Одного ранку в Конотопі було незвично тихо. Всі жителі зібралися біля ставка, де було встановлено чотири палі з мотузками. Там же зібралися сім жінок, яких підозрювали у відьомстві: Пріська Чирячка, Химка Рябокобилиха, Явдоха Зубиха, Пазька Псючиха, Домаха Карлючківна, Векла Штириха та Устя Жолобиха.
Серед них Пріська лікувала людей від різних хвороб, Химка вміла знаходити крадіїв, Явдоха була найстарішою і, за чутками, вночі перетворювалася на молоду дівчину та ходила доїти чужу худобу. Пазька вміла керувати хмарами, Домаха була негарною старою дівою, яка мстилася людям за образи.
Розділ 5. Випробування підозрюваних відьом
Забрьоха прийшов до ставка, де вже зібрався весь Конотоп. Пістряк керував процесом випробування відьом. Першою випробували Веклу Штириху - її зв'язали, підняли на палях і опустили у воду. Вона пішла на дно, що означало її невинність. Її витягли і спробували відкачати.
Коли Забрьоха запитав, чому Пістряк наказав топити невинну жінку, той зізнався, що вона не дала йому грошей, коли він просив. Наступною була Устя, яка також потонула і загинула. Писар пояснив, що вона відмовила йому, коли він хотів одружитися з її дочкою.
Після цього випробували Домаху, Пріську, Химку і Пазьку - всі вони тонули, що доводило їхню невинність. Нарешті дійшла черга до Явдохи Зубихи. Коли її кинули у воду, вона не потонула, а плавала на поверхні, навіть коли до неї прив'язали каміння.
Явдоха глузувала з людей, називаючи каміння "намистечком". Спроби втопити її не мали успіху. Тоді Демко Швандюра, який знав, як протидіяти відьомським чарам, розвіяв мару, яку Зубиха наслала на людей. Виявилося, що весь цей час люди били різками не Явдоху, а колоду.
За порадою Швандюри, Явдоху знову схопили і почали бити різками. Цього разу вона не змогла захиститися чарами і зізналася, що справді є відьмою та пообіцяла повернути дощі. Забрьоха наказав припинити покарання, незважаючи на протести Пістряка, який хотів продовжити катування.
Розділ 6. Плани помсти Явдохи Зубихи
Після покарання Явдоха повернулася додому і почала планувати помсту. Незабаром до неї прийшов Пістряк, який запропонував їй угоду: вона допоможе йому позбутися Забрьохи як сотника, а він дозволить їй безкарно чаклувати.
Явдоха вдала, що погоджується, але насправді вирішила помститися обом. Вона знала, що Забрьоха закоханий у хорунжівну Олену, і планувала використати це. Незабаром до неї прийшов і сам Забрьоха, просячи допомоги у справах кохання.
Сотник пообіцяв покарати ворогів відьми, якщо вона допоможе йому одружитися з Оленою. Явдоха погодилася і провела ритуал: взяла слід Забрьохи з піску, вирвала дев'ять волосин з його лівого вуса і загорнула їх у папір. Вона запевнила сотника, що тепер Олена полюбить його.
Після відходу Забрьохи Явдоха зняла очіпок, розпустила сиву косу, одягла білу сорочку і почала чаклувати. Вона поставила жлукто посеред хати, побризкала його водою і сама влізла всередину. Коли вона вилізла, то перетворилася на молоду вродливу дівчину. Залишивши їжу своєму котові, вона пішла доїти чужу худобу.
Розділ 7. Чаклунство відьми над Оленою
Наступного дня до Явдохи прийшла молодиця з хутора Безверхого. Вона скаржилася на бешиху і просила допомоги, щоб встигнути повернутися до своєї панночки Олени. Відьма провела лікувальний ритуал і розпитала молодицю про хорунжівну.
Потім Явдоха, перевдягнувшись старою бабусею, прийшла на хутір Безверхий до Олени. Вона застала дівчину, яка сиділа на призьбі і ськала в голові своєму братові. Відьма переконала Олену, що може допомогти їй у справах кохання, і запропонувала провести ритуал.
Увечері Явдоха провела чаклунський ритуал: зварила зілля, спекла коржик із кошачого мозку та сліду Забрьохи, дала його з'їсти Олені. Потім вона тричі викликала Микиту Уласовича, промовляючи заклинання, і наслала на дівчину сон.
Розділ 8. Чарівний політ Забрьохи до Олени
Тим часом Забрьоха стояв із козаками на вулиці Конотопа. Раптом він відчув дивне відчуття, підхопився в повітря і полетів, як птах. Усі жителі Конотопа з жахом спостерігали за цим дивом.
Що ж то ужахнулися усі люди у славному сотенному містечку Конотопі, як побачили, що їх прехваброї сотні пан сотник, Микита Уласович Забрьоха, та піднявсь під самісінькі небеса і без крил, та летить, як тая птиця!
Забрьоха летів від Конотопа до хутора Безверхого. Він влетів у двір хорунженка, а потім у сіни хати, де чаклувала Явдоха. Сотник впав без сил, і відьма затягла його до хати. Там він побачив сплячу Олену і був вражений її красою.
Сидить наш конотопський сотник, Микита Уласович Забрьоха, на днищу, мов на коні; ноги йому без стремен так і теліпаються, і, щоб не впасти, руками держиться за теє днище, а воно чкурить! воно чкурить, ще прудше, чим Яцькова приблуда...
За вказівкою Явдохи, Забрьоха виконав кілька магічних дій: скрутив голову жабі, кинув її в піч, а потім торкнувся Олени жаб'ячою кісточкою. Уві сні дівчина почала говорити, що любить Микиту і не хоче виходити за Халявського.
Тут Явдоха відвела Уласовича від панночки і каже: "Бач, як я зробила, що вона тепер на Халявського плюватиме, а за тобою вбиватиметься. Тепер зовсім: пора додому..." "Як додому? Тільки усього і буде?" — пита пан Микита.
Розділ 9. Зачарована Олена та її нові почуття
Прокинувшись вранці, Олена відчула дивну зміну у своїх почуттях. Явдоха повісила їй на шию капшучок із жаб'ячими кістками та серцем, а також частиною сліду Забрьохи. Під дією чар дівчина раптом закохалася в сотника і почала просити брата негайно їхати до Конотопа, щоб домовитися про весілля.
Хорунженко був здивований такою різкою зміною, але погодився виконати бажання сестри. Він поїхав до Конотопа, щоб запросити Забрьоху на сватання. Тим часом Олена почала готуватися до весілля.
Розділ 10. Розпач Халявського та допомога відьми
Дем'ян Омелянович Халявський, судденко і коханий Олени, був у розпачі, дізнавшись, що дівчина збирається вийти заміж за Забрьоху. Він не міг зрозуміти, як вона могла так швидко забути про їхнє кохання і дані обіцянки.
До нього прийшла Явдоха Зубиха, яка запропонувала свою допомогу. Вона пообіцяла, що Олена буде з ним, а не з Забрьохою, якщо він виконає її вказівки. Халявський погодився, і відьма наказала йому готуватися до весілля.
Розділ 11. Вінчання Олени з Халявським
Олена з дружкою вирушила до церкви, щоб вінчатися з Забрьохою. По дорозі дружка, за вказівкою Явдохи, непомітно зняла з шиї дівчини чарівний капшучок. Як тільки чари розвіялися, Олена знову згадала про своє кохання до Халявського і відмовилася виходити за Забрьоху.
У церкві Олена зустріла Халявського з весільним поїздом. Дружка знову вплинула на неї за допомогою чарівного реп'яха, і дівчина кинулася до свого коханого. Вони швидко повінчалися і поїхали додому.
Розділ 12. Нещасливе одруження Забрьохи із Солохою
Тим часом Забрьоха, нічого не знаючи про зміну планів, прийшов до церкви. Явдоха порадила йому взяти за дружину дівчину, яка стоїть біля куни з маківкою в руках, запевняючи, що це і є Олена, тільки під дією чар іншої відьми вона виглядає інакше.
Як розглядів наш Забрьоха таку пинхву, як скочить із-за стола, як вибіжить з хати! Аж тут батрак вже й держить його коня, і вже осідланого: він мерщій на коня та навтікача побіля хат; тільки й чує, що люди з нього регочуться...
Насправді це була Солоха - стара дівка, негарна, з багатьма фізичними вадами. Забрьоха, не розгледівши її як слід, повінчався з нею. Лише після вінчання він зрозумів, що став жертвою обману.
Розділ 13. Забрьоха втрачає посаду сотника
Під час весільного бенкету прибув гінець із Чернігова з листом від полковника. У листі повідомлялося, що Забрьоху знімають з посади сотника за те, що він не виконав наказ про похід, а замість цього займався топленням відьом і літав у повітрі, лякаючи людей.
Там було таке писано, що пана Забрьоху, таки нашого Микиту Уласовича, зачим не послухав пана полковника черніговського та не прийшов з хваброю Конотопською сотнею у Чернігов... так за те його з сотничества і змінити...
Новим сотником призначили Дем'яна Халявського. Пістряк, який сподівався сам отримати цю посаду, був розчарований, але швидко вирішив підлаштуватися під нового сотника. Гості покинули весілля Забрьохи і пішли вітати нового сотника.
Розділ 14. Падіння Пістряка
Наступного дня до Забрьохи прийшов засмучений Пістряк. Він розповів, що новий сотник Халявський вигнав його з посади писаря за непослух. Колишні приятелі, втративши владу, почали разом пити з горя.
Оттаке-то було весілля у Микити Уласовича Забрьохи, що був колись у славному сотенному містечкові паном сотником! ... Минулося панство!
Закінчення. Доля відьми та мораль історії
Згодом Халявського також зняли з посади сотника через якусь провину. Його дружина Олена зазнала приниження від чоловіка. Явдоха Зубиха спочатку жила в розкоші під захистом Халявського, але після його падіння люди знову почали її зневажати.
А що Зубисі досталося, то нехай бог боронить! ... Собаці собача смерть! От вам і конотопська відьма!
Відьма захворіла, довго мучилася перед смертю. Коли вона померла, її поховали за селом, забивши осиковий кілок у могилу. Так закінчилася історія конотопської відьми та тих, хто постраждав від її чар.