Майстер і Маргарита (Булгаков)
Дуже короткий зміст
Москва, 1930-ті роки. Одного вечора редактор журналу та поет зустріли на Патріарших ставках незвичайного чужоземця, що представився професором Воландом і фахівцем з чорної магії.
Невдовзі редактор загинув, потрапивши під трамвай, як передбачав професор. Воланд провів магічний сеанс у театрі, після чого в Москві почалися дивні події: люди зникали, гроші перетворювалися на папірці, а мешканці ходили по місту роздягнені. Молодого поета Івана, який намагався розібратися, що відбувається, запроторили до психіатричної лікарні, де він зустрів таємничого пацієнта Майстра.
Тим часом кохана Майстра, Маргарита Миколаївна, протягом року безуспішно шукала його. Зустрівши посланця Воланда, вона погодилася стати відьмою, щоб урешті знайти Майстра. Згодом вона стала господинею на великому балу Сатани та зустрілася з самим Воландом, який пообіцяв їй винагороду. Маргарита попросила повернути Майстра та його спалений роман. Воланд погодився.
Коли Майстер знову опинився поруч з Маргаритою, він уже не хотів писати, зневірений у своєму творі. Але Воланд запевнив письменника: «Рукописи не горять. – Він обернувся до Бегемота і сказав: – Ну-бо, Бегемоте, дай сюди роман.»
Рукописи не горять. – Він обернувся до Бегемота і сказав: – Ну-бо, Бегемоте, дай сюди роман.
Після цього Воланд забрав Майстра і Маргариту з собою, даруючи їм вічний притулок і спокій. А долі інших людей, які зустрілися з ним, зруйнувалися чи зазнали кардинальних змін.
Детальний переказ за частинами
Оригінальний поділ на дві частини збережено. Групування розділів всередині частин є редакційним.
Частина 1. Поява Воланда в Москві
Поява диявола та його пророцтва
Одного спекотного весняного вечора на Патріарших ставках зустрілися редактор літературного журналу Михайло Берліоз та молодий поет Іван Бездомний. Вони обговорювали антирелігійну поему Івана, в якій Берліоз знайшов суттєві недоліки. Редактор доводив, що Ісуса Христа ніколи не існувало, посилаючись на істориків давнини.
Раптово до них приєднався незнайомець – високий чоловік з різнокольоровими очима, одне з яких було чорне, а друге – золоте. Він представився професором чорної магії та втрутився в їхню розмову, стверджуючи, що Ісус насправді існував, і він сам був свідком тих подій.
Воланд розмірковував про непередбачуваність людського життя і смерті, чим викликав тривогу у Берліоза.
Так, людина смертна, але це було б ще півбіди. Погано те, що інколи вона раптово смертна, ось у чому штука! І взагалі не спроможна сказати, що вона робитиме сьогоднішнього вечора.
Незнайомець передбачив Берліозу страшну смерть – йому відріже голову російська жінка-комсомолка. Він також згадав про якусь Аннушку, яка вже розлила олію. Незабаром після цієї розмови Берліоз послизнувся на розлитій олії і потрапив під трамвай, яким керувала жінка. Голову редактора відрізало колесами.
Наслідки смерті Берліоза
Приголомшений смертю Берліоза та дивною поведінкою іноземця, Іван Бездомний вирішив переслідувати Воланда, якого вважав шпигуном і вбивцею. Він побачив, що професор не сам – з ним були регент у клітчастому костюмі та величезний чорний кіт, який ходив на задніх лапах.
Погоня виявилася марною – Іван втратив слід Воланда, а потім і свій одяг, коли вирішив скупатися в Москві-ріці. У відчаї він прийшов до будинку письменницької організації МАСОЛІТ у самих кальсонах, з іконкою на грудях та свічкою в руках. Там він намагався розповісти про зустріч з дияволом, але його сприйняли за божевільного і відправили до психіатричної лікарні.
Дивні події в Москві
Тим часом Воланд оселився в квартирі №50 на Садовій вулиці, де жив Берліоз та директор театру Вар'єте Стьопа Лиходєєв. Прокинувшись з важким похміллям, Лиходєєв виявив у своїй квартирі Воланда та його свиту. Воланд показав йому контракт на виступ у Вар'єте, нібито підписаний самим Лиходєєвим. Коли директор намагався протестувати, Азазелло, ще один член свити Воланда, запропонував викинути його з Москви. Лиходєєв непритомніє і опиняється в Ялті.
Голова житлового товариства Никанор Іванович Босий прийшов до квартири №50, щоб розібратися з питанням проживання Воланда. Коров'єв переконав його взяти хабар за прописку іноземця, а потім анонімно повідомив про це в міліцію. Никанора Івановича заарештували за спекуляцію валютою і також відправили до психіатричної лікарні.
У театрі Вар'єте фіндиректор Римський та адміністратор Варенуха були спантеличені зникненням Лиходєєва та дивними телеграмами з Ялти. Коли Варенуха пішов з'ясовувати ситуацію, на нього напали вампіри – член свити Воланда Гелла та перетворений на вампіра Варенуха.
Сеанс чорної магії та зустріч з Майстром
У Вар'єте відбувся сеанс чорної магії, під час якого Воланд та його свита демонстрували неймовірні фокуси. Вони відривали і повертали на місце голову конферансьє, перетворювали фальшиві гроші на справжні, влаштували безкоштовну роздачу модного жіночого одягу, який згодом зник, залишивши жінок напівоголеними на вулицях Москви.
У психіатричній лікарні професора Стравінського Іван Бездомний познайомився з таємничим пацієнтом, який називав себе Майстром. Він розповів Івану свою історію – про роман про Понтія Пілата, який він написав, про кохання до заміжньої жінки Маргарити, про цькування критиками і про те, як він спалив свій роман і потрапив до лікарні.
Майстер також розповів, що його кохана Маргарита зникла, і він не знає, що з нею сталося. Іван, вражений історією Майстра, вирішив стати його учнем.
Страта та неспокійний день
Паралельно з московськими подіями розгортається історія, описана в романі Майстра. Понтій Пілат, прокуратор Іудеї, допитував бродячого філософа Ієшуа Га-Ноцрі, звинуваченого в підбурюванні до руйнування єрусалимського храму. Під час допиту Пілат відчув симпатію до Ієшуа, який говорив про доброту всіх людей і про те, що настане час, коли не буде влади кесарів.
Незважаючи на бажання врятувати Ієшуа, Пілат затвердив смертний вирок, побоюючись доносу первосвященику Каїфі. Ієшуа був страчений на Лисій Горі разом з двома розбійниками. Під час страти розпочалася гроза, і учень Ієшуа, Левій Матвій, зняв тіло вчителя зі стовпа.
У Москві тим часом відбувалися дивні події. Після сеансу в театрі Вар'єте люди виявили, що гроші, отримані від Воланда, перетворилися на порожні папірці. Фіндиректор Римський, атакований вампірами, ледве врятувався і втік до Ленінграда. Бухгалтер Василь Степанович, який намагався здати виручку, був заарештований за спробу здати фальшиві гроші.
Частина 2. Маргарита та великий бал Сатани
Маргарита та її перетворення
Маргарита, дружина впливового фахівця, жила в розкішному особняку, але не була щасливою. Вона страждала через зникнення Майстра, якого палко кохала.
За мною, читачу! Хто сказав тобі, що немає на світі справжнього, вірного, вічного кохання? Хай відріжуть брехунові його мерзенний язик! За мною, мій читачу, тільки за мною, і я покажу тобі таке кохання!
Одного дня Маргариту зустрів Азазелло, який запросив її відвідати таємничого іноземця. Він дав їй чарівний крем, яким вона намастилася і перетворилася на молоду красуню-відьму. Маргарита отримала здатність літати і стала невидимою.
Перед тим як вирушити на зустріч з Воландом, Маргарита вирішила помститися критику Латунському, який цькував Майстра. Вона влетіла в його квартиру і влаштувала там погром. Потім, літаючи над Москвою, вона зустріла свою покоївку Наташу, яка також намастилася кремом і перетворила сусіда Миколу Івановича на кабана.
Великий бал у Сатани та порятунок Майстра
Маргарита прибула до квартири №50, де її зустрів Коров'єв. Він пояснив, що вона обрана бути королевою балу Сатани, який відбувається раз на рік під час весняного повного місяця. Воланд представив Маргариті свій почт і показав глобус, на якому можна було бачити будь-яку точку землі.
На балу Маргарита зустрічала найвідоміших грішників усіх часів – вбивць, отруйників, зрадників. Серед гостей була Фріда, яка вбила свою дитину і була покарана тим, що щоночі їй приносили хустку, якою вона задушила немовля. Маргарита відчувала втому, але мужньо виконувала свої обов'язки господині.
Після балу Воланд запропонував Маргариті винагороду за її службу. Вона попросила звільнити Фріду від вічного покарання, і Воланд погодився. Коли ж він запитав, чого вона хоче для себе, Маргарита попросила повернути їй Майстра.
Воланд виконав її бажання – Майстер з'явився в кімнаті. Він також повернув рукопис роману, який Майстер спалив. Закохані були щасливі знову бути разом. Воланд вигнав Алоїзія Могарича, який зайняв підвал Майстра, і повернув їм їхнє житло.
Ніколи і нічого не просіть! Ніколи і нічого, і особливо в тих, хто дужчий за вас. Самі запропонують і самі все дадуть!
Понтій Пілат і кінець квартири №50
Тим часом у романі Майстра Понтій Пілат намагався спокутувати свою провину за страту Ієшуа. Він наказав своєму помічнику Афранію організувати вбивство Іуди з Кіріафа, який зрадив Ієшуа. Пілата мучило сумління, і він бачив уві сні, як іде місячною дорогою разом з Ієшуа, продовжуючи розмову, яку вони не закінчили.
У Москві почалося розслідування дивних подій, пов'язаних з Воландом. Слідчі прийшли до квартири №50, де знайшли Коров'єва і Азазелло за сніданком. Під час спроби арешту кіт Бегемот влаштував перестрілку і підпалив квартиру. Воланд і його свита зникли, залишивши після себе труп барона Майгеля, якого вбили на балу.
Останні витівки та прощання з Москвою
Коров'єв і Бегемот влаштували пожежу в магазині Торгсин, а потім у будинку Грибоєдова, де розташовувався МАСОЛІТ. Воланд спостерігав за цими подіями з тераси одного з московських будинків.
До нього прийшов Левій Матвій з проханням від Ієшуа забрати Майстра і нагородити його спокоєм. Воланд погодився виконати це прохання, хоча й запитав, чому Ієшуа не бере Майстра до себе, у світло. Левій пояснив, що Майстер не заслужив світла, лише спокій.
Азазелло прийшов до Майстра і Маргарити в їхній підвал і запросив їх на прогулянку. Він пригостив їх отруєним вином, після чого вони померли і воскресли вже в іншій формі. Перед відльотом Майстер попрощався з Іваном Бездомним у лікарні, пообіцявши, що той більше не страждатиме від місячного світла.
Воланд, його свита, Майстер і Маргарита вирушили в останній політ над Москвою. На Воробйових горах вони зупинилися, щоб попрощатися з містом. Майстер, на прохання Воланда, звільнив Понтія Пілата, який 2000 років сидів на кам'янистій вершині, вигукнувши: «Вільний! Вільний! Він чекає на тебе!»
Пілат побіг місячною дорогою назустріч Ієшуа. Майстер і Маргарита отримали вічний притулок – будинок з венеційським вікном і виноградом, де Майстер міг писати при свічках, а Маргарита – берегти його спокій.
Слухай безгоміння, слухай і втішайся тим, чого тобі не давали в житті, – тишею. Дивись, он попереду твій вічний дім, яким тебе винагороджено.
Москва поступово поверталася до нормального життя після візиту Воланда. Варенуха перестав бути вампіром, Римський повернувся з Ленінграда, Стьопа Лиходєєв був переведений до Ростова. Іван Бездомний став професором Іваном Миколайовичем Понирьовим, але кожного року під час весняного повного місяця він приходив на Патріарші ставки, а потім бачив уві сні Понтія Пілата, який розмовляв з Ієшуа.
Боги, боги мої! Яка сумовита вечірня земля! Які таємничі тумани над болотами. Хто блукав у цих туманах, хто багато страждав перед смертю, хто летів над цією землею, несучи на собі непомірний тягар...