Джейн Ейр (Бронте)/Розділ 20
із серії «Джейн Ейр»
Короткий зміст розділу
Місяць у незавішеному вікні розбудив Джейн серед ночі. Незабаром у Торнфілд-холі пролунав моторошний крик, а з кімнати на третьому поверсі долинули благання про допомогу й звуки запеклої боротьби. Джейн почула, як хтось кликав Рочестера.
Перелякані гості повиходили до коридору й питали, що сталося. Рочестер з’явився зі свічкою та пояснив, що одна зі служниць нібито прокинулася після страшного сну. Він запевнив присутніх, що все гаразд, і наказав їм повернутися до кімнат.
Джейн не повірила поясненню: вона чула боротьбу й крики з кімнати над своєю спальнею. Вона залишилася вдягненою та чекала на продовження подій. Коли Рочестер постукав до неї й попросив вийти, вона тихо пішла за ним на третій поверх.
Рочестер попросив Джейн принести губку й нюхальну сіль. За дверима, прихованими гобеленом, лунало моторошне хихотіння Ґрейс Пул. У сусідній кімнаті Джейн побачила пораненого Річарда Мейсона. Рочестер обмив його обличчя, оглянув закривавлену пов’язку й привів його до тями.
Рочестер доручив Джейн доглядати за Мейсоном, стирати кров і давати йому воду та сіль, але заборонив розмовляти з ним. Він замкнув її в кімнаті з пораненим, а за тонкими дверима залишився той, кого Джейн вважала небезпечною істотою. Сам Рочестер вирушив по лікаря.
Джейн провела ніч біля Мейсона, який слабшав і стогнав. Її непокоїло, що в домі відбувається щось злочинне, а господар намагається приховати це від гостей. Вона не розуміла, чому Мейсон опинився на третьому поверсі, чому Рочестер тримає його під замком і як напад пов’язаний із попередніми небезпечними подіями в маєтку.
На світанку повернулися Рочестер і лікар Картер. Оглянувши рани, лікар помітив, що плече Мейсона було не лише порізане, а й покусане. Мейсон розповів, що жінка вчепилася в нього зубами, коли Рочестер забрав у неї ножа. Рочестер дорікнув йому за те, що він пішов до неї сам, попри застереження.
Рочестер наполіг, щоб Мейсон мовчав про напад і якомога швидше виїхав з Англії. Джейн допомогла принести йому одяг, плащ і ліки. Рочестер та Картер потай вивели пораненого до карети, щоб не розбудити мешканців дому. Перед від’їздом Мейсон попросив Рочестера пильнувати жінку й ставитися до неї лагідно.
Після від’їзду карети Рочестер покликав Джейн до саду. Він назвав Торнфілд-хол схожим на в’язницю та протиставив його розкіш оздобленню й природну чистоту саду. Джейн відповіла, що маєток здавався їй розкішним замком. Рочестер подарував їй троянду й запевнив, що під час нічного чергування вона була в безпеці.
Джейн запитала, чи залишиться Ґрейс Пул у домі, і зауважила, що Рочестерові може загрожувати небезпека. Він відповів, що не може знати, чи минула вона, та порівняв своє життя з тонкою корою вулкана. За його словами, Мейсон не зрадить його навмисно, але необережне слово може позбавити його щастя.
Згодом Рочестер попросив Джейн уявити людину, яку переслідує давня помилка й яка після багатьох років страждань зустріла добру та чисту жінку. Він запитав, чи можна заради спокою й нового життя знехтувати суспільними звичаями. Джейн відповіла, що людина має шукати виправлення й розради вище, а не покладатися на інших людей.
Рочестер натякнув, що знайшов у Джейн зцілення від свого колишнього життя, але потім перевів розмову на міс Інґрем і запитав, чи зможе вона воскресити його після шлюбу. Джейн підтвердила, що та надзвичайно гарна. Рочестер пожартував, що не спатиме перед весіллям і попросить Джейн посидіти з ним, а коли в стайні з’явилися гості, відіслав її до хвіртки.
Персонажі
Цитати
Жити для мене, Джейн, значить стояти на тонкій корі вулкана, крізь яку у будь-яку мить може вирватися вогонь.
ні спочинок мандрівця, ні переродження грішника не повинні залежати від людей, серед яких вони живуть. Чоловіки й жінки вмирають; філософи забувають про мудрість, а християни — про добрість.
І щоб досягти такої мети, хіба не можна виправдати ваш намір переступити через загальноприйняті звичаї, через перепону, яку не освячує ваша совість і не виправдує ваш розум?
Мейсон не зрадить мене і ніколи не вчинить мені шкоди. Тільки ж часом, зовсім несвідомо, він може одним необережним словом позбавити мене навіки коли не життя, то щастя.