Джейн Ейр (Бронте)/Розділ 31
із серії «Джейн Ейр»
Короткий зміст розділу
Джейн оселилася в маленькому сільському будинку, облаштованому найнеобхіднішими меблями. Доброта друзів допомогла їй поповнити скромний гардероб. У господарстві їй допомагала маленька сирота, а сама Джейн почала працювати вчителькою у щойно відкритій школі.
У її класі було двадцять дівчат із селянських родин. Лише троє вміли читати, а писати й рахувати не вміла жодна. Частина учениць була невихованою і впертою, проте інші виявляли слухняність, охоту до навчання й добру вдачу. Джейн вирішила розвивати здібності кожної.
Перший навчальний день виявився для неї важким. У незатишному класі вона почувалася нещасною та приниженою, боялася, що її нове становище опустить її ще нижче в суспільстві. Водночас Джейн розуміла, що ці почуття негідні, і сподівалася подолати їх наполегливою працею.
Увечері Джейн запитувала себе, чи правильно зробила, відмовившись від пристрасного життя з містером Рочестером. Вона уявляла, як могла б жити його коханкою на півдні Франції, але протиставляла цьому залежному становищу свободу й чесне життя сільської вчительки.
Зрештою Джейн підтвердила, що обрала шлях закону й обов’язку, і подякувала Богові за те, що він допоміг їй устояти перед спокусою. Та споглядання вечірнього краєвиду не позбавило її туги: вона плакала через розлуку з Рочестером і боялася, що її втеча зруйнувала його життя.
До хвіртки підійшли старий пес Карло й Сент Джон Ріверс. Він приніс пакунок, залишений його сестрами: коробку з фарбами, олівцями та папером. Помітивши сліди сліз на обличчі Джейн, Сент Джон розпитав її про перший робочий день і житло.
Джейн запевнила його, що будинок чистий і зручний, а робота та друзі — великий дарунок порівняно з її попереднім безпритульним становищем. Сент Джон закликав її не оглядатися на минуле й кілька місяців твердо триматися нового шляху, не піддаючись ваганням і спокусам.
Потім він розповів про власну внутрішню боротьбу. Раніше йому здавалося, що служба священиком надто одноманітна: він прагнув діяльного життя й слави письменника, оратора чи політика. Згодом він вирішив, що його здібності можуть послужити місіонерській справі.
Сент Джон збирався вирушити з Європи на Схід після того, як владнає справи й подолає почуття, що його спокушали. Його батько колись заперечував проти такого рішення, але після смерті батька перешкоди зникли. Сент Джон говорив про майбутню місію як про покликання, що потребує мужності та самовладання.
Під час їхньої розмови до них підійшла міс Розамунда Олівер — молода вродлива дівчина в білому. Вона весело привіталася з Сент Джоном і Карло, а Джейн вразили її краса та жвавість. Сент Джон, навпаки, зберігав стриманість і майже не дивився на гостю.
Розамунда пояснила, що повернулася з міста й прийшла познайомитися з новою вчителькою. Вона розпитувала про школу й будинок, схвалила облаштування та сказала, що час від часу навідуватиметься й допомагатиме на уроках. Також вона розповіла про танці та знайомство з офіцерами, а Сент Джон відповідав сухо й мовчазно.
Дівчина попросила Сент Джона провести її до батька, містера Олівера, який нездужав, але він відмовився. Розамунда нагадала, що той самотній, і висловила співчуття через від’їзд Діани та Мері з Мур-гаусу. Попри очевидне хвилювання, Сент Джон повторив відмову, а Розамунда попрощалася й пішла.
Побачивши, як Сент Джон приборкував почуття до Розамунди й обирав самозречення, Джейн забула про власне горе. Вона згадала слова Діани про невблаганний характер брата: після цієї зустрічі його рішучість видалася їй цілком очевидною.
Персонажі
Цитати
Що краще, питала я себе, бути рабинею свого господаря і тішитись уявним блаженством десь під Марселем ... чи бути сільською вчителькою, вільною й чесною ... в обвіяному гірськими вітрами будиночку в самому серці Англії?
Так, тепер я знаю, що обрала правильний шлях, дотримавшись закону і обов'язку і переборовши спокусу божевільної миті. Цей шлях мені вказав Господь. Я дякую йому за мудру направу!
Бог дарував нам силу до певної міри керувати нашою власною долею, і коли наше завзяття вимагає діяльності, недосяжної для нас, коли наша воля рветься на закритий для нас шлях...
Господь поклав на мене певне завдання, а щоб його гідно виконати, потрібні вміння й сила, хоробрість і красномовство, себто всі найкращі якості солдата, державного діяча й оратора. Все це потрібне для доброго місіонера.