Джейн Ейр (Бронте)/Розділ 7
із серії «Джейн Ейр»
Короткий зміст розділу
Перша чверть у Ловуді здавалася Джейн дуже довгою. Вона важко звикала до суворих правил і нових обов’язків, а думка, що не впорається з ними, тривожила її не менше, ніж фізичні страждання.
Упродовж зими вихованок щодня змушували гуляти в саду на морозі. Їхній одяг був тонкий, взуття погане, а руки й ноги мерзли та вкривалися болючими тріщинами. Навіть повернутися до тепла після прогулянки було непросто.
Дівчата також недоїдали. Порцій не вистачало навіть дитині зі слабким апетитом, а голодні старші учениці часом хитрощами чи погрозами забирали їжу в молодших. Джейн ділила маленький шматок хліба між двома претендентками, а частину своєї кави віддавала іншій дівчинці.
Особливо тяжкими були неділі. Учениці проходили кілька миль до церкви, мерзли дорогою та під час служб, а між ранковою і вечірньою відправами отримували лише невелику порцію хліба й холодного м’яса. Після вечірньої служби їм доводилося повертатися проти пронизливого вітру.
Міс Темпл намагалася підбадьорювати дівчат і закликала їх крокувати вперед, як хоробрих солдатів. У класній кімнаті старші вихованки займали місця біля камінів, а молодші тулилися позаду. Недільний підвечірок був щедрішим, але Джейн часто віддавала частину своєї порції іншим.
У неділю ввечері учениці вчили напам’ять релігійні тексти й слухали довгу проповідь міс Мілер. Втомлені дівчатка засинали на лавках і падали на підлогу; їх піднімали та змушували стояти до завершення проповіді.
Приблизно через три тижні після приїзду Джейн до школи з’явився містер Броклґерст. Вона боялася, що він розповість учителькам про звинувачення місіс Рід і виставить її зіпсованою дитиною. Коли він пошепки заговорив із міс Темпл, Джейн вирішила, що він саме це й робить.
Спершу Броклґерст обговорював господарські дрібниці: голки для шиття, латання панчіх і частоту зміни комірців. Міс Темпл пояснила, що дозволила двом ученицям надягнути чисті комірці для походу в гості. Він наказав не робити таких винятків часто.
Далі Броклґерст дорікнув міс Темпл за те, що та двічі дозволила дівчатам отримати хліб і сир після зіпсованого сніданку. Він наполягав, що їх треба привчати до терпіння та самозречення, а не втішати додатковою їжею. Міс Темпл спокійно вислухала його повчання.
Побачивши кучеряве волосся Джулії Северн та інших учениць, Броклґерст назвав його порушенням скромності й зажадав коротко обстригти дівчат. Невдовзі до класу увійшли його дружина й доньки, пишно вбрані та з ретельно завитим волоссям. Вони зайняли почесні місця й почали робити зауваження працівниці, відповідальній за білизну.
Джейн намагалася сховатися за грифельною дощечкою, але та вислизнула з рук і розбилася. Броклґерст упізнав новеньку, наказав вивести її наперед і поставити на високий стілець. Міс Темпл тихо запевнила Джейн, що бачила: це сталося випадково, і карати її не будуть.
Броклґерст прилюдно оголосив Джейн брехухою, закликав учениць уникати її, а вчительок — стежити за кожним її рухом і карати. Він повторив розповідь місіс Рід, виставивши ту благодійницею, а Джейн — невдячною дитиною, і наказав залишити її на стільці ще на пів години. Джейн уже не могла приховати приниження, але усмішка Елен Бернс, яка проходила повз, допомогла їй опанувати себе. Елен також отримувала покарання за неохайну роботу, проте її доброта й мужність підтримали Джейн.
Персонажі
Цитати
Недоїдання призводило до нечесності, від якої найдужче терпіли молодші учениці: зголоднілі старші дівчата при кожній нагоді хитрощами або погрозами видурювали у маленьких їхні пайки.
Вам добре відомо, що, виховуючи цих дівчат, я ставлю собі за мету не розпестити їх та призвичаїти до розкошів, а, навпаки, навчити їх витривалості, терпіння й самозречення.
Мені тяжко й сумно про це говорити, але мій обов'язок попередити вас, що ця дівчинка, яка б могла бути покірним ягнятком Божим, насправді відступниця й чужачка в господній отарі.
ця дівчинка, ця дитина, що народилася в християнській країні, гірша від будь-якої маленької язичниці, що молиться Брахмі і падає навколішки перед Джаґернаутом… ця дівчинка — брехуха!
Елен Бернс (то була вона) спитала щось по роботі у міс Сміт, дістала догану за таке недоладне запитання і вернулася на своє місце; проходячи повз мене, вона знов усміхнулась.