Джейн Ейр (Бронте)/Розділ 8
із серії «Джейн Ейр»
Короткий зміст розділу
Після уроків Джейн залишилася сама в темному класі й розридалася. Публічне звинувачення містера Броклґерста в брехні зруйнувало її надії на добре життя в Ловуді. Вона згадувала, як старалася, як її похвалила міс Мілер і як міс Темпл обіцяла навчати її французької та малювання. Тепер дівчинці здавалося, що її знову зганьбили, і вона подумала, що ніколи не зможе підвестися після цієї ганьби.
До Джейн прийшла Елен Бернс і принесла хліб та каву, але та не змогла їсти. Джейн запитала, навіщо Елен сидить із дівчиною, яку всі вважають брехухою. Елен заперечила, що її зневажають усі: чутки чули лише люди в школі, і багато хто, ймовірно, співчуває Джейн, хоча й не наважується показати цього відкрито.
Елен сказала, що добре сумління допоможе Джейн вистояти навіть тоді, коли її засуджуватимуть. Джейн відповіла, що не хоче жити без любові й готова на будь-які страждання, аби її любили близькі люди. Елен нагадала, що людина має опору у Всевишньому та невидимому світі, а невинних бачать і підтримують ангели.
Елен запевнила подругу, що обвинувачення несправедливе й, на її думку, походить від місіс Рід. Джейн заспокоїлася, але занепокоїлася через кашель Елен. Незабаром до класу ввійшла міс Темпл і запросила обох дівчат до себе. У затишній кімнаті вона запитала Джейн, чи та вже виплакала своє горе, та пообіцяла оцінювати її за поведінкою, а не за чужими словами.
Міс Темпл розпитала Джейн про місіс Рід і про те, як та стала її опікункою. Джейн пояснила, що перед смертю її дядько взяв із дружини обіцянку виховувати племінницю, хоч сама місіс Рід цього не хотіла. Директорка запропонувала Джейн захиститися від обвинувачення й розповісти все без перебільшень.
Джейн докладно переказала сумні події свого дитинства, зокрема ув'язнення в червоній кімнаті та нервовий напад, після якого до неї покликали містера Лойда. Вона стримувала гнів, як радила Елен, і міс Темпл уважно їй повірила. Директорка сказала, що напише Лойду й попросить підтвердити розповідь; якщо він це зробить, з Джейн привселюдно знімуть обвинувачення.
Міс Темпл поцікавилася здоров'ям Елен, її кашлем і болем у грудях. Потім вона запросила дівчат на чай. Коли служниця Барбара принесла лише звичайну порцію хліба з маслом, міс Темпл не стала сперечатися з економкою місіс Ґарден, а дістала власний кекс із кмином і поділила його між гостями.
За чаєм Джейн побачила, як ожила Елен у товаристві міс Темпл. Вони говорили про історію, далекі країни, природу й книжки, а Елен виявила широкі знання французької літератури та історії. На прохання міс Темпл вона переклала уривок із Вергілія. Коли настав час іти спати, директорка обняла дівчат і довше затримала Елен у своїх обіймах; проводжаючи її поглядом, вона зітхнула й витерла сльозу.
Наступного ранку міс Скетчерд насварила Елен за неохайно складені речі й почепила їй на чоло картку з написом «Нечепура». Елен спокійно визнала, що заслужила покарання, бо забула прибрати. Джейн, яка цілий день стримувала гнів, після уроків зірвала картку й кинула її у вогонь.
Приблизно за тиждень міс Темпл отримала відповідь від містера Лойда. Він підтвердив слова Джейн, і директорка зібрала школу, щоб офіційно оголосити її невинною. Учительки привітали й поцілували дівчинку, а серед учениць почувся схвальний шепіт. Джейн відчула полегшення й з новою рішучістю взялася до навчання.
Її пам'ять і розум поступово зміцніли завдяки праці. За кілька тижнів Джейн перейшла до наступного класу, а через два місяці почала вивчати французьку й малювання. Вона швидко засвоїла два часи дієслова être й намалювала перший будинок, хоча його стіни вийшли перекошеними.
Перед сном Джейн уже не втішала себе уявними стравами, які мали заглушити постійний голод. Натомість вона уявляла власні малюнки — будинки, дерева, скелі, тварин і птахів — та мріяла вільно читати французькою. Вона заснула, наситившись цими образами, і зрозуміла, що тепер не проміняла б Ловуд із його нестатками на розкіш Ґейтсхеда.
Персонажі
Цитати
Хай навіть весь світ тебе ненавидить і має за лиху дівчину, але якщо в тебе чисте сумління і ти не почуваєш себе винною, ти завжди знайдеш собі друзів.
Так, я знаю, що я не винна, але ж цього замало. Якщо ніхто не любить мене, то мені краще вмерти. Я не хочу жити, якщо всі будуть ненавидіти й цуратися мене.
Всевишній, що створив твоє тіло і вдмухнув у нього життя, дав тобі міцнішу опору, ніж твоє кволе "я" чи такі ж, як і ти, кволі створіння.
А я ж так старалася добре поводитись, хотіла так багато зробити в Ловуді: завести багатьох друзів, здобути прихильність, стати гідною поваги! Я вже домоглася дечого: того-таки ранку мене посадовили в першому ряду...